Ковалівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковалівка

КОВАЛІ́ВКА – село Миколаївського району Миколаївської області. Знаходиться на правому березі Південного Бугу, за 50 км від Миколаєва та за 12 км від залізнич. ст. Зелений Гай. Пл. 5,1 км2. Насел. 2031 особа (2001), переважно українці. Побл. К. досліджено поселення доби пізньої бронзи (кін. 2 тис. до н. е.), кургани доби бронзи (3–1 тис. до н. е.), скіф. часу (5–2 ст. до н. е.) і кочовиків 10–13 ст. У кургані Соколова Могила виявлено поховання багатої сарматки (3 ст. до н. е. – 1 ст. н. е.) з числен. дорогоцін. прикрасами. Засн. 1792 полковником Шостаком. Він переселив сюди 89 сімей кріпаків, яких купив у пн. р-нах України та в Центр. Росії. Поступово в кріпосну залежність потрапила й низка колиш. козаків Чорномор. козац. війська, які тут осіли після рос.-турец. війни 1787–91. На поч. 19 ст. володіння Шостака разом з кріпаками придбав колез. радник Кир’яков, а сусіднє с. Ткачівка (Авдотіївка), яке згодом злилося з К., – поміщик Чернявський. Поступово К. стала м-ком. Від 1857 – волос. центр Одес. пов. Херсон. губ. 1882 тут мешкало 825, 1894 – 1548 осіб. 1864–96 навколо К. виникло 12 хуторів, переважно німців-колоністів. 1865 відкрито першу школу, 1873 почала працювати земська школа на 20 учнів, 1887 – церк.-парафіял. школа (при ній вперше створ. клас дівчат).

У 2-й пол. 19 ст. збудовано винокур. з-д, на поч. 1910-х рр. також діяли 2 вітряних млини (мололи щорічно 3 тис. пудів зерна), маслобійня, 3 шевські майстерні. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У лютому 1920 остаточно встановлено більшов. владу. Жит. чинили опір насильниц. колективізації, за що зазнали репресій і потерпали від голодомору 1932–33. Від серпня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. У березні 1944 під час форсування Пд. Бугу та взяття Андріїв.-Ковалів. плацдарму загинуло понад 10 тис. рад. воїнів. К. була визволена після 9-денних боїв. Нині у селі діють лісництво та мислив. госп-во. У К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія, фельдшер.-акушер. пункт. Функціонують реліг. громади УПЦ КП і УПЦ МП. Встановлено мемор. комплекс на честь форсування 1944 Пд. Бугу. Серед видат. уродженців – історик, агроном М. Кир’яков (19 ст.), піаніст, диригент, композитор, засл. діяч мист-в РРФСР Ф. Блуменфельд.

В. О. Дикий

Стаття оновлена: 2013