Ковалівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ковалівка

КОВАЛІ́ВКА – село Шишацького району Полтавської області. Знаходиться на р. Грунь-Ташань (притока Псла, бас. Дніпра) та її притоці Стеха, за 85 км від обл. центру, за 20 км від райцентру та за 33 км від залізнич. ст. Яреськи. Пл. 6,6 км2. Насел. 895 осіб (2001, складає 93 % до 1989), переважно українці. Побл. К. виявлено поселення доби неоліту, низку курганів, знайдено речі черняхів. культури. Відома як м-ко від 17 ст. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1649–54 – центр Ковалів. сотні Полтав. полку, від 1661 – Зіньків., від 1672 – Гадяц. полків. Згодом К. входила до Миргород. і Зіньків. пов. Від 1802 – у складі Полтав. губ. 1787 тут мешкало 2076, 1859 – 2217, 1863 – 2712, 1900 – 3380, 1910 – 3119 осіб. Від 1863 – волосне м-ко. У 1780-х рр. у К. відбувався 1 ярмарок на рік, у серед. 19 ст. – 3, на поч. 20 ст. – 4. Станом на 1900 у м-ку діяли міністер. і 2 церк.-парафіял. школи. На поч. 1910-х рр. працювали водяний і 12 вітряних млинів, олійниця з крупорушкою. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–24 – райцентр. До Ковалів. р-ну входили села Бірки, Воскобійники, Дейкалівка, Загрунівка, Кирило-Ганнівка, Михайлики, Романки, Човно-Федорівка. Ковалівчани зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33 (кількість встановлених жертв – 32 особи). Від 16 вересня 1941 до 22 вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Нацисти частково спалили село, вивезли на примус. роботи до Німеччини 235 осіб. На фронтах 2-ї світ. війни загинуло 260 ковалівчан. Нині у селі працює ЗАТ «Нафтогазвидобування». У К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Діє реліг. громада УПЦ КП. У 1990-х рр. у К. під час конфесій. протистояння знищено пам’ятку арх-ри – дерев’яну Микол. церкву (1891). Встановлено пам’ятник воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світ. війни, погруддя юного партизана Г. Діденка. Серед видат. уродженців – рев. діячка, народниця С. Богомолець (19 ст., дівоче прізвище – Присецька; мати лікаря-патофізіолога, акад. АН УРСР і СРСР, АМН СРСР О. Богомольця); письменники П. Зуб і К. Наріжний; кінооператор, засл. діяч мист-в України Ю. Гармаш.

О. І. Антоненко

Стаття оновлена: 2013