Ковалівський Андрій Петрович
КОВАЛІ́ВСЬКИЙ Андрій Петрович (20. 01(01. 02). 1885, с. Розсохувате, нині Золочівського р-ну Харківської обл. — 29. 11. 1969, Харків) — історик, етнограф. Чоловік Кассандри Костан. Доктор історичних наук (1951), професор (1958). Заслужений діяч науки УРСР (1965). У 1916–18 навчався у Лазаревському інституті східних мов (Москва; викладач А. Кримський), закінчив Харківський університет (1922). Відтоді працював у НДІ історії української культури (Харків): 1930–34 — завідувач сектору етнографії; від 1934 — науковий співробітник Інституту сходознавства АН СРСР (Ленінград, нині Санкт-Петербург). 1938 заарештований, за звинуваченням у антирадянській діяльності засуджений до 5-ти років таборів. 1944 повернувся до Харкова, працював у педагогічному інституті; від 1948 — у Харківському університеті: 1951–64 — завідувач кафедри історії Нового часу, 1964–69 — завідувач кафедри історії середніх віків. У 1920-х роках опублікував низку праць про Г. Сковороду, досліджував українську етнографію, згодом вивчав арабські джерела зі стародавньої історії східноєвропейських народів, зокрема українців. У праці «Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу» (Москва; Ленинград, 1939), виданій без зазначення авторства, переклав, дешифрував і прокоментував унікальний Мешхедський рукопис; низка перекладів робіт інших арабських авторів (зокрема історика 10 ст. ал-Масуді) залишилася у рукописах. Був співзасновником Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (1926), член редколегії журналу «Східний світ» (1927–30).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Старі україно-турецькі засоби водного транспорту // 2-й Укр. сходознав. з’їзд: Тези доп. Х., 1929; Новооткрытый текст Ибн-Фадлана // Вест. древней истории. 1938. № 1; Чуваши и булгары по данным Ахмеда Ибн-Фадлана. Чебоксары, 1954; Книга Ахмеда Ибн-Фадлана о его путешествии на Волгу в 921–922 гг. Х., 1956; Вивчення культури новітнього Єгипту в Радянському Союзі // Учені зап. Харків. університету. 1957. Т. 89; Нарис життя і наукової діяльності академіка А. Ю. Кримського: З рукописної спадщини // Країни Сходу. Історія та сучасність: Зб. ст. К., 1974.