Коваль Анатолій Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваль Анатолій Ілліч

КОВА́ЛЬ Анатолій Ілліч (16. 07. 1921, м. Остер, нині Козелец. р-ну Черніг. обл. – 16. 12. 1974, Київ) – прозаїк, перекладач. Чл. СПУ (1957). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. ун-т (1950). Працював 1951–54 у Держлітвидаві України (Київ): зав. редакції, заст. гол. ред. Дебютував 1943. Автор романів «Любов кличе» (1956), «Дипломанти» (1966), повісті «Хрещений кров’ю батьків» (1960), зб. «Любов кличе: Роман, повість, оповідання» (1963; усі – Київ). Писав про взаємини батьків і дітей, добро та зло, кохання й зраду, буденність і мрії. Переклав укр. мовою окремі твори рос., білорус., болгар., польс. письменників.

Літ.: Кулеба Г. Твій шлях, сину… // Друг читача. 1971, 13 квіт.; Чумак Р. З любов’ю до людей // Коваль А. Любов кличе. Дипломанти. Хрещений кров’ю батьків. К., 1981.

В. О. Хитрук

Стаття оновлена: 2013