Коваль Вадим Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваль Вадим Борисович

КОВА́ЛЬ Вадим Борисович (15. 09. 1934, Київ) – геолог. Д-р геол.-мінерал. н. (1979). Держ. премія України в галузі н. і т. (1998). Закін. Київ. ун-т (1957). Працював 1957–58 у Соснов. геол.-розв. експедиції (м. Іркутськ, РФ), 1958–60 – на держ. підпр-ві «Кіровгеологія» (Київ). 1960–69 – в Ін-ті геол. наук АН УРСР; 1969–96 – в Ін-ті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ: 1980–88 – зав. відділу геохімії рудоутворення, 1988–96 – заст. дир. з наук. роботи та водночас зав. відділ. металогенії; від 1996 – в Ін-ті геохімії навколиш. середовища НАНУ та Мін-ва з надзвичай. ситуацій України (усі – Київ): 1996–2003 – заст. дир., 2003–10 – зав. відділу геохімії урану та супут. елементів, від 2010 – гол. н. с. Осн. наук. інтереси стосуються експерим. та геол. вивчення формування родовищ урану, золота, заліза, створення генет. моделей формування родовищ, металогеніч. досліджень.

Пр.: Геохимическая модель накопления урана в щелочно-карбонатных метасоматитах докембрия. 1980; Физико-химические основы теории метаморфогенного рудообразования. 1985 (співавт.); Генетические типы и закономерности размещения урановых месторождений Украины. 1995 (співавт.); Ванадий в породах и рудах Украины. 2009 (співавт.); усі – Київ.

Літ.: 70-летие доктора геолого-минералогических наук В. Б. Коваля // Зб. наук. пр. Ін-ту геохімії навколиш. середовища НАНУ та Мін-ва з надзвичай. ситуацій України. 2004. Вип. 9.

І. Ф. Шраменко

Стаття оновлена: 2013