Куземин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Куземин

КУЗЕ́МИН – село Охтирського району Сум­ської області. Знаходиться на правому березі р. Ворскла (при­тока Дніпра), за 120 км від обл. центру, за 45 км від райцентру та залізнич. ст. Охтирка, за 5 км від с. Більськ Котелев. р-ну Пол­тав. обл. Пл. 2,37 км2. Насел. 1954 особи (2001), переважно українці. Побл. села виявлено залишки поселення скіф. часів, курган. могильник і 2 городища сіверян 8–10 ст. (див. Більське городище). Жит. К. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмель­ницького. 1648–49 та 1672–82 – м-ко Гадяц., 1649–62 – Полтав., 1662–72 – Зіньків. полків. 1709 спалене швед. військом. У К. були здавна розвинені ткацтво та вишивання. Після ліквідації полк. устрою К. знаходився спер­шу в складі Черніг., від 1791 – Київ. намісництв, від 1796 – Ма­лорос., від 1803 – Полтав. губ. За описами 1860/65 та 1913 – м-ко Зіньків. пов. 1912 у К. відкри­то ткац. і вишивал. показовий пункт, мета якого – виготовлення ремісниками традиц. нар. ви­робів, їхній збут, надання у кредит верстатів, матеріалу та сиро­вини. 1923 він об’єднував понад 200 майстрів худож. ткацтва та вишивання. Вони виготовляли просте й переробне полотно, плахт. тканини, ткані гарнітури, вишивали жін. купони, чол. сорочки, скатертини. 1913 куземин. майстрів відзначено бронз. медаллю на Всерос. кустар. вистав­ці у С.-Пе­тербурзі. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Куземинці потерпа­ли від голодомору 1932–33 (кіль­кість встановлених жертв – 145 осіб), зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 882 жит., з них 442 загинуло. На х. Костенківщина на­цисти вбили понад 60 куземинців. Наприкінці 1970-х рр. мешкало бл. 2,7 тис. осіб. У К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, клуб, б-ка, музей села; дільнична лікарня; відділ. ощад­банку. Побл. села – Гетьман. нац. природ. парк. Діє реліг. громада УПЦ МП. Встановлено 4 пам’ят­ники та пам’ят. знаки, пов’я­за­них з подіями 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – хімік О. Чичибабін, різьбяр М. Міняйло, Герой Рад. Союзу В. Шаренко, політ. діяч І. Сідельник. У дитинстві та юності деякий час проживав письменник І. Багряний. Його мати – Є. Кривуша – похо­дила з замож. селян. родини з К.

П. П. Терещенко

Стаття оновлена: 2014