Коваль Іван Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваль Іван Андрійович

КОВА́ЛЬ Іван Андрійович (03. 10. 1936, с. Лихівка, нині смт П’ятихат. р-ну Дніпроп. обл. – 21. 01. 2000, Полтава) – бандурист, диригент, педагог. Засл. арт. УРСР (1973). Закін. Дніпроп. муз. уч-ще (1961; кл. бандури Л. Воріної), Київ. консерваторію (1966; кл. бандури С. Баштана). Відтоді – кер. ансамблю бандуристів Полтав. філармонії. Від 1973 – у Полтав. муз. уч-щі: 1973–2000 – викл. кл. бандури, водночас 1973–92 – кер. ансамблю бандуристів, 1975–77 – зав. відділу нар. інструментів. К. належать пісні «Земленько моя» (сл. В. Бровченка), «Йшли у бій богатирі» (сл. Д. Луценка), обробки нар. пісень: «Ой на ставу, на ставочку», «Дівочий сон», «Ой гарна я, гарна», «Ходила я по садочку», «Козак гуляє» та ін. Серед учнів – І. Василенко, О. Курінний, Т. Таран, Н. Тимощенко, Р. Чорногуз.

Літ.: Головня Л. Творчість полтавського бандуриста Івана Коваля // НТЕ. 2006. № 5.

О. Д. Білько

Стаття оновлена: 2013