Коваль Іван Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Коваль Іван Володимирович

КОВА́ЛЬ Іван Володимирович (18. 01. 1953, с. Яструбинці Іллінец. р-ну Вінн. обл. – 28. 05. 1990, с. Задвір’я Буського р-ну Львів. обл.) – прозаїк. Чл. СПУ (1991, посмертно). Закін. Львів. технікум мех. обробки деревини (1976). Працював у Стрижав. колонії (Вінн. р-н Вінн. обл.), де перебував засуджений С. Параджанов (К. передавав адресатам листи кінорежисера). 1978–86 – в об’єдн. «Львівдерево»; 1987–88 учителював у Задвір’ї, де заснував і очолював осередок НРУ. Закін. заочно філол. ф-т Львів. ун-ту (1988). У 1990 – голова Задвір. сільс. ради. Загинув в автомоб. аварії. Автор зб. повістей та оповідань «Цвіт пахне медом» (К., 1988), присвяч. темам села, праці, шкільництва та життя молоді.

Літ.: Легкий З. Іванова душа // Дзвін. 1993. № 1; Рябий М. Горіховий мільйонер // Там само. 1995. № 1.

А. М. Подолинний

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
А. М. Подолинний . Коваль Іван Володимирович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9129 (дата звернення: 14.06.2021)