Коваль Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваль Олександр Іванович

КОВА́ЛЬ Олександр Іванович (18. 01. 1955, смт Путила Чернів. обл.) – скульптор. Чл. НСХУ (1992). Закін. Одес. пед. ін-т (1984; викл. П. Борисюк, П. Злочевський, О. Письмиченко). Працює в Одесі: 1984–88 – викл. театр.-худож. уч-ща; від 1990 – пед. ін-ту; від 1993 – дит. худож. школи № 2; 1995–98 – худож. уч-ща; від 2010 – на каф. образотвор. мист-ва архіт.-худож. ін-ту академії буд-ва та арх-ри. На твор. роботі. Учасник всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1984. Персон. – в Одесі (2008–09). Створюючи скульптури та пам’ятники, використовує мармур, вапняк, бронзу. Окремі роботи зберігаються у Музеї сучас. мист-ва Одеси.

Тв.: скульптури – «Чекання» (1978), «Пісня про коня» (1980), «Оголена» (1982), «Пробудження» (1984), «Оля», «Реквієм Т. Завісному» (с. Буша Ямпіл. р-ну Вінн. обл.; обидва – 1986), «Новий день», «Студентка» (обидва – 1987), «Дівчина з рушником» (1990), «Ланжерон» (1997), «Бажання» (1998), «Фортуна» (2001), «Відпочинок» (2002), «Етюд» (2004), «Літня ніч» (2006), «Французький бульвар» (2008), «На березі», «Летять лелеки», «Гімнастка» (усі – 2009), «Скіфський бик» (2010); пам’ятник загиблим у 2-й світ. війні (с. Хичнешть Котов. р-ну, Молдова, 1990); приз для конкурсу «Жінка десятиріччя» (2001).

Літ.: Басанець Т. Народжена з каменю і бронзи… // ОМ. 2008. № 2; Скульптура. Олександр Коваль: Каталог виставки. О., 2008; Александр Коваль. Скульптура. Графика: Каталог. О., 2009.

Т. В. Басанець, В. В. Савченко

Стаття оновлена: 2013