Коваль Сусанна Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваль Сусанна Василівна

КОВА́ЛЬ Сусанна Василівна (11(24). 08. 1909, с. Козацьке, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. – 01. 03. 1978, Тернопіль) – актриса, педагог. Дружина Г. Квітка. Засл. арт. УРСР (1955). Закін. Харків. театр. технікум (1934). Водночас до 1937 працювала актрисою у Харків. драм. театрі ім. Т. Шевченка; 1937–41 – в Укр. пересув. театрі у м. Уральськ (Казахстан); 1944–51 – у театрах м. Конотоп (Сум. обл.), Львів, Самбір, Стрий (обидва – Львів. обл.). 1951–68 – актриса Терноп. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка. Створила низку характер. образів. Для манери гри характерні простота і правдивість, що досягалися високим мист-вом, характер. багатим внутр. наповненням. Авторка спогадів про концерти на фронті («Панорама пам’яті» // «Музи тоді не мовчали. 1941–1945», К., 1976) та про С. Васильченка («Шукай краси, добра шукай» // «Вільне життя», 1979, 7 січня). Позувала М. Манізеру для створення образу дівчини-кріпачки у скульптур. групі пам’ятника Т. Шевченку в Харкові (1935). Серед учнів – Л. Давидко.

Ролі: Маруся, Палажка, Гордиля («Маруся Богуславка», «Оборона Буші», «Циганка Аза» М. Старицького), Варка («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Мавра, Марія («У неділю рано зілля копала», «Земля» за О. Кобилянською), Наталка Ковшик («Калиновий гай» О. Корнійчука), Шаулиха («Наливайко» за І. Ле), Мати («Рідна мати моя» Ю. Мокрієва), Аполлінарія («Серце не камінь» О. Островського), Марґарита («Мачуха» за О. де Бальзаком), Леді Мільфорд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера).

Літ.: Ріпко О. Сусанна Коваль // Вільне життя. 1955, 25 листоп.; Мінц Б. Актриса // Там само. 1960, 7 лют.; Приходько Л. Жінка красивої долі // КіЖ. 1974, 3 листоп.; Залипко А. Одна із шістнадцяти // Вільне життя. 1975, 2 верес.

І. І. Папуша

Стаття оновлена: 2013