Коваль Юрій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваль Юрій Андрійович

КОВА́ЛЬ Юрій Андрійович (17. 01. 1942, м. Новомиргород Кіровогр. обл.) – прозаїк, публіцист. Батько Дзвінки Коваль. Чл. НСПУ (1970). Закін. Львів. ун-т (1965). Від 1966 – у ред. ж. «Дзвін» (Львів): зав. відділу поезії, від 1973 – відп. секр. Дебютував 1957 байкою «Груша». У зб. оповідань і новел «Віднайдена фея» (К., 1965), «Зелена Україна» (Л., 1966), «Гармонія» (К., 1969) домінують мотиви людяності, дружби, кохання, неповторності дит. світу. К. тяжіє до психологічно окреслених характерів; його твор. манері притаманні лаконізм, асоціації, задушевність, ніжність, ліризм. Роман «І ріки впадуть у море» (окремі розділи надруковано у ж. «Дзвін», 2007, ч. 1) присвяч. Львову. Автор краєзнав. дослідж.-нарисів «Львів» (Л., 1975), «Аптека-музей у Львові» (Л., 1976), докум. повісті «Село, а над ним – лелеки» (К., 1979), кн. «Цей лагідний, лагідний світ…», «Одвічна клятва: Прозо-поема» (обидві – Львів, 2011). Окремі новели К. перекладено франц. («І люди помиляються», опубл. у кн. «La nouvelle vaque litteraire en Ukraine» / «Нова літературна хвиля на Україні», Париж, 1967; перекл. М. Маслової), чес. («Сон», вміщено у ж. «Mlady svet», 1964, ч. 34; перекл. О. Єлінека), угор., рос. та хакас. мовами.

Літ.: Содомора А. І викувати світ у слові // Дзвін. 2002. № 1; Горак Р. Гармонія Юрія Коваля // ЛУ. 2002, 14 лют.

Р. Д. Горак

Стаття оновлена: 2013