Коваль Юрій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваль Юрій Миколайович

КО́ВАЛЬ Юрій Миколайович (01. 01. 1939, м. Котовськ Одес. обл.) – фахівець у галузі фазових перетворень та розроблення функціональних матеріалів з ефектом пам’яті форми. Брат В. Коваля. Д-р тех. н. (1985), проф. (1990), чл.-кор. НАНУ (2000). Засл. діяч н. і т. України (1995). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1984), спіл. премія АН УРСР та Польс. АН (1987), премія ім. Г. Курдюмова НАНУ (1999). Закін. Київ. політех. ін-т (1962). Відтоді працює в Ін-ті металофізики НАНУ (Київ): від 1985 – зав. відділу фазових перетворень, водночас 1990–2003 – заст. дир. з наук. роботи. Здійснює заг. кер-во розвитком наук. напрямів наук. школи мартенсит. перетворення ім. Г. Курдюмова. Засн. наук. напряму – фіз. основи управління характеристиками мартенсит. перетворень з метою отримання оптимал. поєднання надзвичай. фіз.-мех. параметрів і міцніс. властивостей матеріалів. Сформулював осн. рівняння термостійкої рівноваги фаз, які ґрунтуються на принципі локал. балансу рушій. сил мартенсит. перетворення на міжфаз. границях; розробив систему диференц. рівнянь, які дозволяють з однієї позиції описувати як зовн., так і внутр. гістерезисні цикли під час мартенсит. перетворень; установив закономірності мартенсит. і міжмартенсит. перетворень у сплавах з неоднорідностями різноманіт. природи.

Пр.: Кристаллическая структура металлов и сплавов. К., 1986 (співавт.); Сплави з ефектом пам’яті форми – потужний клас функціональних матеріалів // Наука та інновації. 2005. Т. 1, № 2; Особенности релаксационных процессов при мартенситном превращении // Успехи физики металлов. 2005. Т. 6, № 2; Деформационные явления при мартенситных превращениях // Там само. 2006. Т. 7, № 2 (співавт.); Martensitic transformation and shape memory effect in Ni3Ta: A novel hightemperature share memory alloy // Materials Science and Engineering A. 2008. Vol. 481–482 (співавт.); Материалы с памятью формы // Неорган. материаловедение. Материалы и технологии. К., 2008. Т. 2, кн. 1.

Т. Г. Сич

Стаття оновлена: 2013