КО́ВАЛЬ Юрій Микола­йович (01. 01. 1939, м. Котовськ Одес. обл.) — фахівець у галузі фазових пере­творень та роз­робле­н­ня функціональних матеріалів з ефектом памʼяті форми. Брат В. Коваля. Доктор технічних наук (1985), професор (1990), член-кореспондент НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1984), спіл. премія АН УРСР та Польс. АН (1987), премія ім. Г. Курдюмова НАНУ (1999). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1962). Від­тоді працює в Ін­ституті металофізики НАНУ (Київ): від 1985 — завідувач від­ділу фазових пере­творень, водночас 1990–2003 — за­ступник директора з наукової роботи. Здійснює заг. керівництво роз­витком наук. напрямів наук. школи мартенсит. пере­творе­н­ня ім. Г. Курдюмова. Засн. наук. напряму — фіз. основи управлі­н­ня характеристиками мартенсит. пере­творень з метою отрима­н­ня оптимал. по­єд­на­н­ня над­звичай. фіз.-мех. параметрів і міцніс. властивостей матеріалів. Сформулював осн. рівня­н­ня термо­стійкої рівноваги фаз, які ґрунтуються на принципі локал. балансу рушій. сил мартенсит. пере­творе­н­ня на між­фаз. границях; роз­робив систему диференц. рівнянь, які до­зволяють з однієї позиції описувати як зовн., так і внутр. гістерезисні цикли під час мартенсит. пере­творень; установив закономірності мартенсит. і між­мартенсит. пере­творень у сплавах з неоднорідностями різноманіт. природи.