KОВА́ЛЬ Ярослав Ількович (псевдонім — Стефанія Кіцера-Горбенко; 16. 12. 1908, с. Цінева Долинської пов. Станіславської губ., нині с. Ценява Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. — 22. 06. 1997, Львів, похований у рідному селі) — мистецтво­знавець, громадсько-культурний діяч, фото­граф, етно­граф, поет. На­вчався на філософському факультеті Львівського університету (1930). Записався на лекторат фото­графії, де викладав Ю. Світковський. Виготовив екс­понати для 1-ї української мандрівної протиалкогольної ви­ставки, організований І. Раковським 1932 у приміщен­ні НТШ. Один із засновників Українського фото­графічного товариства «УФОТО», мистецького журналу «Світло й Тінь» (1933–39, ініціював його від­новле­н­ня 1991). Від­крив 1934 фотомайстерню у с. Рожнятів (нині смт). Збирав і досліджував етно­графічні матеріали, памʼятки культури та побуту. Спів­працював з ОУН. Заарештований органами НКВС у вересні 1939. Увʼязн. у м. Долина, звільнений. Викупив патент і заснував артіль «Художник». 1941 — завідувач аптеко­управлі­н­ня, 1944 — завідувач аптеки у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Заарештований удруге 7 серпня 1944, за звинуваче­н­ням у причетності до ОУН засуджений до роз­стрілу. Вирок замінено на 25 років каторги, 11 з яких від­бував у Воркутинських таборах. Звільнений 10 грудня 1955. Повернувся у с. Ценява. Від 1971 — у Львові. Персональні фотови­ставки — у Варшаві (1939), Львові (1962, 1978), Києві (1991), Нью-Йорку та Торонто (обидві — 1994). На фотокартках К., сповнених щирості й поетичності, від­творено народний колорит, зафіксовано побутові сцени та по­статі селянських дітей. Автор серій фотопорт­ретів «Сучасники І. Франка» (1927–35), «У колі митців» (1930–60-і рр.); фотопорт­ретів Андрея та Климентія Шептицьких, І. Бучка, М. Тарнавського, М. Голинського, М. Сокіл, С. Стадникової, С. Людкевича, М. Колес­си, А. Кос-Анатольського, І. Свєнціцького, О. Новаківського, Г. Смольського, Р. Сельського, О. Лотоцького, Ірини Вільде. Автор зб. «Вірші білі, “сірі”, проза та всяка всячина Ярослава Коваля з Ціневи» (1993), фотоальбому з життя Андрея Шептицького «Господар Пере­гінської Пущі» (1996; обидва — Львів); а також нарисів про О. Кульчицьку, О. Новаківського, Г. Смольського; залишив спогади про Андрея Шептицького, Ірину Вільде, О. Дучимінську, І. Свєнціцького, А. Кос-Анатольського. Публікував стат­ті на етногр. і мист. тематику у ж. «Жовтень», «НТЕ», «Український календар» (Варшава). Зібрав колекцію творів народного мистецтва (пере­важно бойків), створив у рідному селі народний музей.