Козак Семен Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козак Семен Антонович

КОЗА́К Семен Антонович (10(23). 05. 1902, с. Іскорость, нині у межах м. Коростень Житомир. обл. – 24. 12. 1953, м. Южно-Сахалінськ Сахалін. обл., РФ, похов. у Москві) – військовик. Генерал-лейтенант (1945). Двічі Герой Рад. Союзу (1943, 1945). Нар. Герой Югославії (1945). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1924. Закін. військ. артилер. школу (1928), курси вдосконалення команд. складу (1933), Військ. академію ім. М. Фрунзе (1938), де відтоді й викладав. 1941 – у центр. апараті Нар. комісаріату оборони СРСР; від жовтня 1942 – ком-р стрілец. дивізії та корпусу, заст. начштабу 64-ї (7-ї гвард.) армії, ком-р 73-ї гвард. стрілец. дивізії, від січня 1945 – ком-р 21-го гвард. стрілец. корпусу, що воювали на Сталінгр., Степ., Воронез., 2-му і 3-му Укр. фронтах. Війська під його командуванням відзначилися у ході контрнаступу в р-ні Сталінграда (нині м. Волгоград, РФ), під час форсування Дніпра та Дунаю; брали участь у визволенні Правобереж. України, боях на тер. Румунії, Болгарії, Угорщини, Югославії, Австрії. Після війни – ком-р стрілец. корпусу, командувач армії, від 1950 – пом. командувача Далекосх. військ. округу. На батьківщині встановлено погруддя К., його ім’ям названо вулиці у Волгограді та Коростені.

Літ.: Золотые звезды Полесья: Очерки о Героях Советского Союза. К., 1985.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2013