Козак Сергій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козак Сергій Миколайович

КОЗА́К Сергій Миколайович (24. 01. 1958, ст. Єрмень-Тау Акмолін. обл., Казахстан) – художник декоративної кераміки. Брат Володимира, чоловік Надії, батько Олени Козаків. 2-а премія Всеукр. симпозіуму з монум. кераміки (смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл., 1998), Ґран-Прі Фестивалю культури та кераміки (м. Румазьєр-Лубер, Франція, 2008). Чл. НСХУ (2002). Закін. Київ. худож.-пром. технікум (1977; викл. В. Головко), навч. у майстерні А. Ільїнського. На твор. роботі. Учасник всеукр., міжнар. мист. виставок від 1990. Персон. – у Києві (1996, 2008). Створює скульптури, пластику малих форм, декор. та ужитк. посуд. Творчість К. характеризується використанням мінімал. засобів у кераміці. Вкрай умовна, майже безколірна фігурат. пластика та оригін. посуд зберігають природність глини, шамоту. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї-заповіднику укр. гончарства (смт Опішня), Музеї кераміки м. Тайбей (Тайвань).

Тв.: сервіз «Гончарська пластика» (1991); посудина «Материнство» (1992); декор. чайники та об’єм «Без назви» (співавт.; усі – 1993); декор. скульптури – «Чекання» (1996), «Голос вітру» (1997), «Риба» (2005), «Янгол світла» (2007), «Козак Мамай», «Грація» (обидві – 2008); столик «Слон» і свічник «Душа глини» (обидва – 2000).

Літ.: Онищенко В. Козаки зайцями не бувають // Укр. керамол. журн. 2002. № 4; Андриенко Т. Понять. Поймать. Создать // Скло і кераміка. 2003. № 2; Чегусова.

З. А. Чегусова

Стаття оновлена: 2013