Козакевич Володимир - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козакевич Володимир

КОЗАКЕ́ВИЧ Володимир (1870, с. Магерів, нині Жовків. р-ну Львів. обл. – 17. 02. 1940, Львів) – живописець, громадсько-політичний діяч. Батько О. Козакевич-Дядинюк. Закін. у Львові академ. г-зію (1887), юрид. ф-т Ун-ту (1892), курси худож. емалі у худож.-пром. школі (1937). Працював юристом у повітових м-ках Галичини – Сокалі, Любачеві; 1908–26 – суддя у м. Самбір (нині Львів. обл.). Співавтор проекту будинку, де зараз розміщено Самбір. міську б-ку. Чл. т-ва «Бойківщина» (від 1927); брав активну участь у відкритті однойм. музею, де оформляв експозиції, виконував реставрац. роботи, виставляв свої полотна; а також передав метрики 16 ст., грамоти 1848–49, колекцію книг 19 ст.; ваги для зважування золота, картини давніх місц. майстрів. Від 1936 – у Львові. На розвиток худож. здібностей К. справили вплив К. Устиянович, О. Новаківський. Персон. виставка – у Львові (1986, посмертна). Осн. жанри – портрет, натюрморт, пейзаж. У портретах гостро вхоплював подібність, характер людини, вміло знаходив переконливий жест, настрій миті; квіти трактував як квінтесенцію краси і гармонію природи. Окремі полотна зберігаються в істор.-етногр. музеї «Бойківщина».

Тв.: «Автопортрет», «Піаніст В. Вебер», «Настурції» (усі – поч. 20 ст.), «Артистка Ф. Лопатинська» (1900), «Дочка Ліда» (1910), «Стара плебанія. Грушів» (1919), «Піаніст Р. Савицький-старший» (1921), «Білі півонії» (1928).

Р. C. Данчин

Стаття оновлена: 2013