КОЗА́РЧАНИН Іво (Kozarčanin Ivo; 14. 10. 1911, м. Хрватска Дубица, Хорватія — 04. 02. 1941, Заґреб) — хорватський письмен­ник. Закінчив учительську школу в Заґребі. Автор збірки оповідань «Mati čeka» («Мати чекає», 1934), збірки поезій «Sviram u sviralu» («Граю на сопілці», 1935) та «Mrtve oči» («Мертві очі», 1938), романів «Tuđa žena» («Чужа жінка») і «Sam čovijek» («Самотня людина»; обидва — 1937), збірки новел «Tihi putovi» («Тихі дороги», 1939; усі — Заґреб). Проза К. від­значається психологізмом, від­ображе­н­ням злиден­ності провінційного життя, роз­вінчува­н­ням дрібнобуржуазної моралі. Опублікував ста­т­тю про творчість Т. Шевченка у газеті «Hrvatski dnevnik» («Хорватська щоден­на газета», 1939, № 1041).