Козарчанин Іво - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козарчанин Іво

КОЗА́РЧАНИН Іво (Kozarčanin Ivo; 14. 10. 1911, м. Хрватска Дубица, Хорватія – 04. 02. 1941, Заґреб) – хорватський письменник. Закін. учит. школу в Заґребі. Автор зб. оповідань «Mati čeka» («Мати чекає», 1934), зб. поезій «Sviram u sviralu» («Граю на сопілці», 1935) та «Mrtve oči» («Мертві очі», 1938), романів «Tuđa žena» («Чужа жінка») і «Sam čovijek» («Самотня людина»; обидва – 1937), зб. новел «Tihi putovi» («Тихі дороги», 1939; усі – Заґреб). Проза К. відзначається психологізмом, відображенням злиденності провінц. життя, розвінчуванням дрібнобурж. моралі. Опублікував статтю про творчість Т. Шевченка у г. «Hrvatski dnevnik» («Хорватська щоденна газета», 1939, № 1041).

Тв.: укр. перекл. – Твори Тараса Шевченка // Світ. велич Шевченка. Т. 3. К., 1964.

Літ.: K. Nemec. Povijest hrvatskog romana. T. 2. 1998; P. Pavličić. Moderna hrvatska lirika. 1999; A. Stamać. Predgovor. Ivo Kozarčanin. Izabrana djela. 2008; Hrvatska ševčenkiana. 2011 (усі – Заґреб).

Є. М. Пащенко

Стаття оновлена: 2013