Кандауров Антон Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кандауров Антон Іванович

КАНДАУ́РОВ Антон Іванович (1863, с. Покровське Херсон. губ. – 1930, за ін. даними – 1936) – живописець і графік. Навч. в Одес. рисув. школі (1881–84), від 1885 був вільним слухачем Моск. уч-ща живопису, скульптури та арх-ри (велика срібна медаль) і С.-Петербур. АМ (викл. А. Куїнджі – від 1894; П. Чистяков – від 1895). Отримав звання художника. Жив у С.-Петербурзі, Тифлісі (нині Тбілісі) та Ярославлі (Росія). Співорганізатор і дир. (1901–07) Тифліс. худож. уч-ща. Експонував полотна на виставках С.-Петербур. АМ, Т-ва пересув. худож. виставок. Співпрацював із Великим (1887–89) і Малим (1920–26) театрами в Москві. Ілюстрував твори О. Пушкіна, І. Крилова, М. Лермонтова, Л. Толстого. Виконав серію істор.-алегор. картин для храму-мавзолею у м. Плевен (Болгарія, бл. 1910).

Тв.: графіка – «Пейзаж. Крим» (1889), іл. «Відьма» до казки О. Пушкіна (1899); живопис – «Виклик (Західні козаки викликають ворога на бій)», «Вогонь» (обидва – 1890-і рр.), «Гірський пейзаж (Кавказ)», «Після тризни на могилі скіфського вождя (Свято мертвих)» (обидва – 1896).

М. Г. Лабінський

Стаття оновлена: 2012