Канерштейн Олександр Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Канерштейн Олександр Михайлович

КАНЕРШТЕ́ЙН Олександр Михайлович (13. 07. 1933, Київ – 24. 12. 2006, там само) – композитор, педагог. Син М. Канерштейна. Засл. діяч мист-в України (1993). Премії ім. Б. Лятошинського (1996), ім. М. Вериківського (2003). Чл. НСКУ (1961). Закін. Київ. консерваторію (1955; кл. композиції Б. Лятошинського; 1956, кл. фортепіано К. Михайлова). Від 1957 – викл. Київ. муз. уч-ща ім. Р. Ґлієра. Працював переважно у жанрах опери, балету, симф. та камерно-інструм. музики.

Тв.: опери – «Непокірні» (1967, лібрето І. Комарової та Г. Конькової за кіносценарієм Д. Сміта), «Зустріч з минулим» (1985), «Готель кохання» (1994, за новелою А. Моруа «Готель “Танатос”»; обидві – лібрето О. Стельмашенка); балети – «Хлопчиш-Кибальчиш» (1977, лібрето В. Канигіна), «Євпраксія» (1982), «Невловимі месники» (1993; обидві – лібрето О. Стельмашенка), «Тривожна юність» (1984); для симф. оркестру – 2 кантати (1954, «ХХ вік» – 1986, сл. В. Коротича), 7 симф. (1955–97, зокрема 1994 – «Американська»), «Фестивальна увертюра» (1960), симф. фреска «Київська Русь» (1983); для камер. оркестру – «Образи» (1976), «Епітафія: 29 вересня 1941 рік» (1991); концерти – для симф. оркестру та інструментів: фортепіано (1967), скрипки (1971), віолончелі (1989), квінтету духових та ударних (1987; 2-а ред. – 2001), альта, квартету саксофонів та ударних (1997); Концертіно для балалайки та симф. оркестру (1960); камерно-інструм. – Струн. квартет (1954), Фортепіанне тріо (1975), Фортепіан. квінтет (1990); для брас-квінтету – «In memoriаm» (1998); для мішаного хору, фортепіан. тріо та цимбал – «Київський диптих – спогади» (сл. М. Зерова, 2001); для фортепіано – Соната (1953); п’єси; хори, романси, пісні; музика до мультфільмів.

Літ.: Сікорська І. Секрет композиторського щастя // КіЖ. 1995, 6 груд.

Л. А. Шпаковська

Стаття оновлена: 2012