Канівець Володимир Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Канівець Володимир Васильович

КАНІВЕ́ЦЬ Володимир Васильович (27. 09, за паспортом – 05. 10. 1923, с. Весела Долина, нині Глобин. р-ну Полтав. обл.) – прозаїк, драматург. Чл. НСПУ (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові та держ. нагороди. Закін. Латв. ун-т (Риґа, 1952). Працював у ред. період. видань Риґи (1952–61) та Києва (1962–63); відп. секр. Житомир. орг-ції (1966–81), секр. правління (1981–88) СПУ. Пише рос. та укр. мовами. П’єси «После свадьбы» (Рига, 1955), «Жених с орденом» (Орел, 1959), «Мама збирається заміж» (1983; увійшла до зб. «Перші барикади», К., 1984), «Леся Калина – славна дівчина» (1985; під назвою «Дві наречені» – у зб. «Віддавали батька в прийми», К., 1991) присвяч. морал.-етич. проблемам; трагедія «Операція на совісті» (1988; у зб. «Лист запорожців султану», К., 2003) – про репресованих у часи культу особи; драма «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» (К., 2007) – епізод із життя І. Франка. Істор. повість «Кармалюк» (Москва, 1965) створ. на докум. основі; роман «Крах “дисидентки”» (К., 1985) – про складні ідеол. колізії. Осн. в творчості К. – ленін. тема: повісті «Александр Ульянов» (Москва, 1961), «Студент університету» (К., 1970), «Хлопчик і жар-птиця» (К., 1973), «Сестра Оля» (1980), романи «Ульянови» (1967; Держ. премія УРСР ім. Т. Шевченка, 1970), «Провісники» (К., 1976), «Ранок генія» (К., 1979), «Земля і Воля» (К., 1982) та ін. Окремі твори К. перекладено рос., білорус., чувас., молд., литов., латис., узб., туркм., болгар., угор., словац., англ., франц., нім., польс., казах., адигей., башкир. мовами. П’єси ставилися в Україні, РФ, Латвії, Канаді.

Тв.: Открытие Тофаларии: Рассказы. Рига, 1962; Затопленный остров: Драма. Рига, 1963; Костры в тайге: Роман. Орел, 1963; Листи коханої: Оповідання. К., 1965; Твори: У 4 т. К., 1983–84; Брестський мир: Драма. К., 1987; Міс Америка: Драма. К., 1987; Афоризми. 2100. К., 2001; Мільйон за одруження: Комедії. К., 2002; Афоризми. 6000. К., 2002; Поет і княжна: Драми. К., 2003.

Літ.: Голубєва З. Вірність покликанню // Канівець В. Твори: У 4 т. К., 1983. Т. 1; Орлик П. И. Послесловие // Канивец В. Ульяновы. К., 1984; Шабатин П. Володимиру Канівцю – 75 // ЛУ. 1998, 24 жовт.

В. П. Павловська

Стаття оновлена: 2012