Канівець Петро Павлович — Енциклопедія Сучасної України

Канівець Петро Павлович

КАНІВЕ́ЦЬ Петро Павлович (псевд. – Кавун; 1881, м. Сувалки, нині Польща – 1919) – політичний діяч. Навч. на фіз.-мат. і юрид. ф-тах Ун-ту св. Володимира у Києві. 1901–04 – провід. діяч Київ. вільної громади РУПу, чл. ред. парт. вид-в у Львові. За рев. агітацію серед селян засудж. до 4-х р. заслання в Архангел. губ. (Росія), звідти втік. На поч. 1905 став одним із організаторів Укр. соц.-демократ. спілки, входив до її гол. ком-ту. Перед 1-ю світ. війною приєднався до УСДРП, був чл. редколегії ж. «Дзвін», зі створенням УНР працював у Ген. секретаріаті судових справ. Подальша доля невідома.

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
Л. Г. Рева . Канівець Петро Павлович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9312 (дата звернення: 25.02.2021).