Канівське поселення - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Канівське поселення

КА́НІВСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕННЯ – багатошарове поселення. Розташ. на правому березі Дніпра у межах садиби Канів. природ. заповідника (пд. околиця м. Канів Черкас. обл.). 1957–62 досліджувала археол. експедиція Київ. ун-ту (М. Бондар, Г. Мезенцева), 1997 розкопки поновлено (Є. Синиця, Р. Терпиловський). Присутні матеріали доби серед. бронзи, раннього заліз. віку, пізньорим. часу, райковецької культури, періоду Київ. Русі. Осн. шар. і переважну більшість споруд датовано 8 – серед 10 ст. (райковец. культура). Серед споруд переважають заглиблені будівлі з піччю-кам’янкою в одному з кутів. Стіни будівель здебільшого зруб. конструкції, як виняток – стовпові. Кераміка представлена уламками та цілими посудинами, сформов. від руки та за допомогою повіл. гончар. круга; метал. вироби – заліз. с.-г. знаряддями, рибал. гачками. Виявлено також вироби з кістки (проколки), каменю (розтирачі), глини (пряслиця, ливарна форма), скла (намистини).

Літ.: Мезенцева Г. Г. Канівське поселення полян. 1965; Синиця Є. В., Терпиловський Р. В. Археологічні дослідження пам’яток раннього середньовіччя на території Канівського природного заповідника: історія, здобутки, перспективи // Археологія та давня історія України. Вип. 1. 2010 (обидві – Київ).

Є. В. Синиця

Стаття оновлена: 2012