Канівцев Олександр Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Канівцев Олександр Олександрович

КА́НІВЦЕВ (КА́НЄВЦОВ) Олександр Олександрович (крипт. – А. К. К.; 05(17). 04. 1870, Київ – 10. 10. 1929, там само) – музичний критик, піаніст, педагог, композитор. Гри на фортепіано навч. у Києві в М. Тутковського. Закін. Муз. уч-ще Київ. відділ. РМТ (1891). Відтоді викладав у школі М. Тутковського, у 1920-х рр. – школі мист-в (обидві – Київ). Від 1891 співпрацював із різними київ. газетами. 1908–15 – постій. муз. рецензент і критик г. «Кіевлянинъ», у якій надрукував низку статей і рец. на прем’єри опер. театру, симф., камерні та вокал. концерти (вечори), гастролі опер. співаків М. Баттістіні, Д. де Лука, Ф. Шаляпіна, Л. Собінова, Д. Смирнова, М. Фіґнер, Ф. Литвин, Я. Королевич-Вайдової, скрипалів Л. Ауера, Я. Кубеліка, С. Барцевича, М. Полякіна, піаністів С. Рахманінова, Й. Гофманна, диригентів В. Сафонова, С. Василенка, Л. Штейнберга та ін. Серед рец. у г. «Кіевлянинъ» – «Спектакль учеников г-жи Зотовой (школы Н. Лысенко)» (1910, № 33), «Концерт скрипачки Е. Н. Вонсовской с участием Н. Лысенко» (1910, № 7), «Духовный концерт под управлением П. Г. Гончарова (оратория “Сотворение мира” Гайдна)» (1913, № 38), «Музыка в Киеве за 1913 год» (1914, № 2). Його рец. відзначалися високим професіоналізмом і широким охопленням муз. подій. Автор фортепіан. п’єс, етюдів та романсів, а також «Учебника элементарной теории музыки» (К., 1897; 1912).

І. Д. Гамкало

Стаття оновлена: 2012