Каніж - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каніж

КА́НІЖ – село Новомиргородського району Кіровоградської області. Знаходиться на р. Велика Вись (притока Синюхи, бас. Південного Бугу), за 40 км від обл. центру, за 25 км від райцентру та залізнич. ст. Новомиргород. Пл. 6,28 км2. Насел. 1147 осіб (2001), переважно українці. Засн. у серед. 18 ст. під назвою Три Байраки. Вперше згадується у писем. джерелах 1751. Село входило до складу Нової Сербії як шанець гусар. полку, яким командував І. Хорват. Серед насел. у 1760-х рр. переважали серби, чорногорці, болгари, угорці. Саме вони й назвали шанець К. від м. Надьканіжа (нині медьє Зала, Угорщина). Деякий час паралельно існували назви Трьохбуйрачний Шанець та Каніш. Згодом тут оселилися селяни-втікачі з Польщі, Молдавії, Київщини та Полтавщини. Після ліквідації Нової Сербії К. став казен. селом. 1787 у ньому налічувалося 255 дворів. До 1920-х рр. – у складі Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., був волос. центром. 1820 К. майже на 40 р. перетворено на військ. поселення (після їхньої ліквідації каніз. селян знову перевели на становище державних). 1854 тут мешкало 1850, 1883 – 3240 осіб. 1885 у селі працювало 25 вітряків, 3 олійні, 3 кузні, 5 бондар. майстерень. У листопаді 1888 відкрито однокласну церк.-парафіял. школу. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. У травні–червні 1918 відбувся зброй. виступ селян Павлівки (нині Маловисків. р-ну Кіровогр. обл.), К., Веселівки та Арсенівки (нині обидва – Новомиргород. р-ну) проти австр. військ (увійшов в історію під назвою Каніз. повстання). Приводом до нього стала розправа у серед. травня австр. підрозділу над селянами Павлівки, куди повернувся колиш. поміщик Луценко. Після того, як австр. солдати залишили село, павлівці вбили поміщика та його управителя, а потім звернулися за допомогою до каніжців. За короткий час сформовано загін із 700 осіб. 20 травня повстанці розгромили австр. підрозділ у Веселівці та повели наступ на Арсенівку. Хоча на той час їхня кількість зросла до 3 тис. осіб, перемогти значні військ. сили супротивника вони не змогли та змушені були відступити до К. 3 червня австр. загони увійшли в К. і вчинили там криваву розправу. 109 повстанців страчено, 1500 прорвали кільце оточення та відступили до лісу. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від 1 серпня 1941 до 11 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 340 жит. села, з них 292 загинуло. Нині у К. – заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Встановлено пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни. Серед видат. уродженців – астроном Г. Петров, лікар-отоларинголог І. Яшан, краєзнавець, історик В. Сандул, живописець, графік А. Данилов.

Л. О. Татаров

Стаття оновлена: 2012