Канін Василь Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Канін Василь Олександрович

КА́НІН Василь Олександрович (11. 06. 1862, Баку – 17. 06. 1927, м. Марсель, Франція) – військовик. Адмірал (1916). Закін. Мор. кадет. корпус (С.-Петербург, 1882). Учасник китай. кампанії 1900–01. Служив на Чорномор. флоті: 1904–07 – зав. торпед. складу й пристрілоч. станції Севастоп. порту, 1907–08 – ком-р канонер. човна «Кубанець», 1908–11 – ліній. корабля «Синоп». 1911 переведений на Балт. флот: 1913–15 – ком-р загону мінних загороджувачів (з поч. 1-ї світ. війни успішно керував постановкою мінних загороджень), від 1915 – командувач флоту. 1916 звільнений з посади за звинуваченням у недостат. активності Балт. флоту. Після Лютн. революції у квітні–червні 1917 – 2-й пом. мор. міністра Тимчас. уряду. За Гетьманату 1918 – ком-р Чорномор. флоту, чл. Мін-ва мор. справ Української Держави, згодом командував Чорномор. флотом у складі ЗС Пд. Росії. На еміграції мешкав у Франції.

Літ.: Литвин М., Науменко К. Збройні сили України першої половини ХХ ст. Генерали і адмірали. Л.; Х., 2007.

М. Р. Литвин, К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2012