Канторович Соломон Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Канторович Соломон Ілліч

КАНТОРО́ВИЧ Соломон Ілліч (1892, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 1937) – лікар. Навч. у Харків. ун-ті (від 1910), звідки був відрахов. за участь у студент. демонстраціях. Закін. Донський ун-т (м. Ростов-на-Дону, Росія, 1917). Працював військ. лікарем. Від 1920 – кер. справами Наркомату охорони здоров’я УСРР, згодом – зав. Харків. губерн. відділу охорони здоров’я; 1926–29 – заст. Наркома, від 1929 – Нарком охорони здоров’я УСРР. 1930 у Харкові організував і очолив Укр. ін-т охорони здоров’я, 1932 об’єднав його з Ін-тами тех. реконструкції та техніки в медицині у Всеукр. ін-т соціаліст. охорони здоров’я. К. ініціював орг-цію Всеукр. вченої мед. ради із секціями з різних спеціальностей і Наук.-тех. ради при Наркоматі охорони здоров’я УСРР; упорядкування мед.-сан. буд-ва, системи підвищення кваліфікації мед. працівників; створення відділів соц. патології та гігієни при кожному НДІ, перших в Україні мед.-сан. частин на пром. підпр-вах, СЕС, колгосп. полог. будинків; пропагував сан. культуру серед насел., особливо сільського. 1937 – заст. Наркома охорони здоров’я СРСР. Того ж року заарешт., помер в ув’язненні. Реабіліт. 1956. Автор праць з питань орг-ції охорони здоров’я.

ДА: Центр. держ. арх. вищих органів влади та упр. України. Ф. 342, оп. 1, спр. 2008.

О. М. Ціборовський

Стаття оновлена: 2012