Канцеров Олександр Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Канцеров Олександр Григорович

КА́НЦЕРОВ Олександр Григорович (17(29). 04. 1870, за ін. даними – 17(29). 08. 1872, м. Грозний, нині Чечня, РФ – 25. 05. 1937, Житомир) – живописець і музикант. Премія ім. А. Куїнджі (1898). Закін. Київ. Володимир. кадет. корпус (1890), Павлів. військ. піхотне уч-ще (1892). Живопису навч. у С.-Петербурзі у М. Дмитрієва-Оренбурзького, К. Крижицького, В. Мате. Працював у Житомирі: 1910–15 – кер. худож. студії; 1922–27 – викл. малювання у школі. Від 1919 – 1-й голова СХ Житомира. Учасник мист. виставок від 1897. Персон. – посмертні у Житомирі (1997), Києві (2002). Створював пейзажі, натюрморти у реаліст. стилі. Окремі роботи зберігаються у Житомир. краєзнав. музеї. Як віолончеліст підтримував творчі стосунки з композиторами В. Косенком і М. Скорульським.

Тв.: «Жовтень» (1898), «Сон-трава» (1900), «Річка Горинь» (1905), «Каплиця на польському кладовищі» (1906), «Річка Кам’янка» (1910-і рр.), «Похмурий день» (1910), «Осіння симфонія» (1912); серія «Історія краю» (1935–36).

Літ.: Місяць В. Співець Полісся // Рад. Житомирщина. 1956, 5 трав.; Грабовський В. Загадки житомирських картин. Ж., 1999; Симфонія рідної землі. О. Канцеров (1872–1937): Буклет. Ж., 2002.

І. О. Вишневецька, М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2012