Канцерогени - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Канцерогени

КАНЦЕРОГЕ́НИ (від лат. саnсеr – рак і …ген) – сполуки різної хімічної структури, здатні зумовити розвиток пухлин і (або) збільшення частоти та (або) прискорення їхньої появи. Ін. назва – онкогени. Відомо бл. 1 тис. канцероген. сполук, осн. з них – поліциклічні вуглеводні, нітрозосполуки, ароматичні азо- й аміносполуки, діоксини, метали, металоїди, азбест та ін. К. мають природне та штучне (переважно) походження. Розрізняють К. ендогенні (виникають в організмі за особливих умов внутр. середовища, пов’яз. з генет., гормонал. та обмін. порушеннями) й екзогенні (потрапляють в організм з довкілля). Осн. джерела останніх – викиди пром. підпр-в, які здійснюють термічну переробку орган. палива та використовують продукти переробки у технол. процесі (коксохім., нафто- і сланцепереробні, металург., алюмінієві та ін.), викиди автотранспорту, хім. пром-сті тощо. Нині відомо понад 20 сполук природ. К. Джерелами їхнього утворення є вулкани, космічні, геохім. процеси та життєдіяльність біоти. Доведено, що деякі К. здатні переходити з однієї природ. сфери до ін. (атмосферне повітря, ґрунт, водне середовище), потрапляти у харч. ланцюги (рослини, тварини, людина), негативно впливаючи на різні біоценози та екосистеми. Залежно від особливостей дії на живі організми К., окрім специфічних канцерогенних, можуть зумовлювати також інші ефекти (мутаген., тератоген., алергію, токсичні ушкодження, стимуляцію росту та розвитку, порушення ембріогенезу, диференціювання тканин тощо), які призводять до змін індивід. розвитку, генофонду та відхилень у біоценозах. Прояв дії К. залежить також від рівня еволюц. розвитку живих організмів. Напр., дія нітрозосполук є летал. для найпростіших, мутагенною для ін. видів (дрозофіли), стимулює морфогенез у рослин, спричиняє токсич. ефект та розвиток пухлин у теплокровних тварин тощо. Живі організми не лише зазнають дії К., а й самі відіграють певну роль у циркуляції цих сполук, беручи участь у їхньому утворенні (синтезі), поширенні, накопиченні та розкладанні. Зокрема забруднення К. водойм призводить до накопичення їх у донних відкладах, фітопланктоні, згодом – в організмах водних тварин (риби, молюски тощо), ступ. накопичення залежить від особливостей метаболізму та здатності до деструкції цих сполук. Забруднення ґрунтів може спричинити накопичення К. у рослинах, акумуляція К. у ґрунті залежить від інтенсивності їхньої деградації внаслідок життєдіяльності мікрофлори, грибків тощо. В організм людини К. потрапляють з повітрям, питною водою, продуктами харчування, ліками. Особливістю дії всіх К. є латент. період (пухлини виникають через певний період часу) та залежність ефекту від величини дози і тривалості дії. Зі зменшенням дози знижується частота й віддаляється час появи пухлин. Ця закономірність є основою гігієн. нормування К. і первин. профілактики онкол. захворювань. Вивчення процесів утворення, трансформації та дії К. має важливе значення для встановлення спричинених ними порушень у межах екосистем, оцінювання їхньої небезпеки не лише для людини, а й для рослин і тварин з метою використання екол. підходів у реалізації заходів з охорони довкілля й профілактики шкідливого впливу на людину. Ці питання в Україні досліджують вчені Ін-тів гігієни та мед. екології НАМНУ, експерим. патології, онкології і радіобіології НАНУ, екогігієни і токсикології (усі – Київ).

Літ.: Быкорез А. И., Рубенчик Б. Л., Слепин Э. И. и др. Экология и рак. К., 1985; Янышева Н. Я., Киреева И. С., Черниченко И. А. и др. Гигиенические проблемы охраны окружающей среды от загрязнения канцерогенами. К., 1985; Ильницкий А. П., Королев А. А., Худолей В. В. Канцерогенные вещества в водной среде. Москва, 1993; Худолей В. В. Канцерогены: характеристики, закономерности, механизмы действия. С.-Петербург, 1999; Черниченко І. О., Першегуба Я. В., Литвиченко О. М. Гігієнічна оцінка канцерогенного ризику при комплексному надходженні хімічних речовин до організму // Довкілля та здоров’я. 2010. № 2.

Н. В. Баленко

Стаття оновлена: 2012