Кузів Михайло Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кузів Михайло Петрович

КУ́ЗІВ Михайло Петрович (23. 06. 1965, с. Біще Бережан. р-ну Тер­ноп. обл.) – живописець, графік, архітектор. Засл. діяч мист-в України (2016). Чл. НСХУ (1995). За­кін. архіт. ф-т Львів. політех. ін-ту (1992; викл. Ф. Василенко, І. Се­редюк, Б. Скиба). Працював оф­ормлювачем та архітектором Проектно-конструктор. технол. ін-ту при ВО «Терноп. комбайн. з-д» (1987–92); архітектором ТОВ «Стат» (Львів, 1992–93), «Львівмонтажбудконструкція» (1993–2002); на Терноп. худож.-вироб. підпр-ві (2002–08); від 2008 – викл. Терноп. пед. ун-ту. Осн. галузь – станк. живопис. Учасник обл., всеукр., міжнар. мист. виставок від 1991. Персон. – у Бережанах (1991), Львові (1993), Тернополі (1995), Трускавці, Ки­єві (обидві – 2000), Лондоні (2003). Основа стильової спрямовано­сті творчості К. – синтез реально­сті та абстракції з філос. осмисленням сюжетів із нац.-істор. спадщини (Трипілля, козац. до­ба). Автор жанр. полотен, пейзажів. Проілюстрував зб. поезій В. Вихруща, В. Залізного, С. Ба­линського, В. Подуфалого. Окре­мі роботи зберігаються у Тер­ноп. ХМ, Бережан. краєзн. музеї.

Тв.: живопис – цикл іл. до творів Т. Шевченка (1992–99); «Вечірній промінь», «Козацька могила», «Забутий ху­тір» (усі – 1994), «Гонта», «Благодатний світанок», «Первогріх», «У тіні білої но­чі», «У полоні східного танцю», «З маті­р’ю і долею» (усі – 1999), «Таїнство», «Тиха пісня» (обидва – 2000), «Сло­в’янський мотив» (2002), «З глибин Три­пілля» (2007), «Міст у Ворохті» (2008), «Дев’ята розповідь про жінку», «Чумацькими шляхами» (обидва – 2009), «Самотня колискова» (2010).

Літ.: Ґерета І. Сон наяву, або Два роки художника Михайла Кузіва // Сво­бода. Т., 2001, 29 трав.

І. М. Дуда

Статтю оновлено: 2016