Каолін - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каолін

КАОЛІ́Н (від назви місцевості Каолін (Кау лінг – «висока гора») у китайській провінції Цзянсі) – гіпергенна або осадова гірська порода, головним мінералом якої є каолініт. Колір білий, світло-сірий або жовтий. Розрізняють К. залишковий (первинний), що залягає на місці свого утворення, і осадовий, природно відмучений і перевідкладений (вторинний). Первин. К. містить (у заг. кількості – до 45–50 %) домішки мінералів групи кремнезему (кварц, опал, халцедон), залишки зерен польових шпатів, лусочок слюди, оксидів заліза і титану та ін., що не розклалися в процесі генезису – вивітрювання або гідротермал. зміни слюдисто-польовошпат. порід (гранітоїдів, ґнейсів, сланців). Без збагачення його застосовують у вироб-ві напівкислих кислотостій. вогнетривів, фаянсу, буд. кераміки, портландцементу, а також для запобігання злежуванню мінерал. добрив. Збагачений К. у знач. обсягах використовують у папер. пром-сті як наповнювач паперу та фарфоро-фаянс. вироб-ві (госп.-побут., електротех., худож. фарфор; сан.-буд., госп. і тех. фаянс). Є наповнювачем також у миловар., парфумерно-косметич., фармацевт. пром-стях, вироб-ві пластмас, гуми, штуч. шкір, олівцевих грифелів, тканин. Після спец. оброблення використовують для очищення нафто- та газопродуктів, а також питних і пром. вод. Вторин. К. з вмістом піщано-алевроліт. фракції менше 10 % – сировина для виготовлення осн. вогнетривів чорної металургії, електрокерам. та кислотостій. виробів, грубої кераміки. Світ. розвідані запаси К. оцінюють у 14,8 млрд т, з яких на Україну припадає 1,1 млрд т (4-е м. у світі після США (3,5), Великої Британії (1,8) та Китаю (1,2 млрд т). К. в Україні відомий з давнини як славнозвісна «біла глина». Його родовища зосереджені гол. чином на УЩ та його схилах, утворюють каоліноносну провінцію у вигляді смуги завдовжки бл. 1000 та завширшки до 350 км, що простягається від Полісся до узбережжя Азов. моря. При заг. кількості бл. 150 держ. балансом запасів обліковується 35 родовищ, з яких 16 – на стадії розроблення. Серед найбільших діючих родовищ – Мурзинське (Черкас. обл.), Пологівське (Запоріз. обл.), Просянівське (Дніпроп. обл.), Глуховецьке (Вінн. обл.). Заг. видобуток К. в Україні складає в середньому 1717 тис. т; експорт (у країни СНД і далекого зарубіжжя) остан. часом становить 230–290 тис. т щорічно.

Літ.: Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т. 2. К.; Л., 2006.

В. М. Палій

Стаття оновлена: 2012