Каплан Павло Мойсейович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каплан Павло Мойсейович

КАПЛА́Н Павло Мойсейович (29. 09(11. 10). 1899, м. Шавлі, нині Шяуляй, Литва – ?) – лікар-ендокринолог. Канд. мед. (1935), д-р біол. (1941) н., проф. (1941). Закін. Харків. мед. ін-т (1926), де й працював від 1929. Дир. Сталін. крайового ін-ту патології та гігієни праці (нині НДІ мед.-екол. проблем Донбасу та вугіл. пром-сті, Донецьк, 1932–33); зав. каф. 2-го Харків. мед. ін-ту (1933–41); проф. Киргиз. мед. ін-ту (1941–43); ст. н. с. Всесоюз. ін-ту експерим. медицини (Москва, 1943–44); зав. відділу (1944–53), лаб. (1954–65), консультант (1965–70) Харків. НДІ ендокринології та хімії гормонів (нині Ін-т проблем ендокрин. патології НАМНУ); водночас – зав. каф. Харків. мед. стоматол. ін-ту (1945–54). Вивчав проблеми гігієни праці, травлення, рецепції ендокрин. залоз, роль аферент. нервів ендокрин. органів при патології. Автор розділу в кн. «Нейроэндокринные корреляции» (Обнинск, 1968).

Пр.: Об интерорецептивных влияниях околощитовидных желез // Пробл. эндокринологии и гормонотерапии. 1955. № 2; Хронаксия нервно-мышечного аппарата у больных сахарным диабетом // ВД. 1955. № 9; Про вплив інтерорецепторів прищитовидних залоз на вищу нервову діяльність // ФЖ АН УРСР. 1958. Т. 4, № 5; Рецепция эндокринных желез. Х., 1961.

Т. Ю. Бурма

Стаття оновлена: 2012