Каплан Самуїл Аронович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каплан Самуїл Аронович

КАПЛА́Н Самуїл Аронович (10. 10. 1921, м. Рославль, нині Смолен. обл., РФ – 11. 06. 1978, м. Горький, нині Нижній Новгород, РФ) – астрофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1957), проф. (1958). Учасник 2-ї світ. війни. Закін. екстерном Ленінгр. пед. ін-т (нині С.-Петербург, 1945). Працював 1948–61 у Львів. ун-ті: зав. відділу астрофізики, 1950–52 – заст. дир. з наук. роботи Астрон. обсерваторії, від 1952 – доц., від 1959 – проф. каф. теор. фізики. Від 1961 – ст. н. с. Н.-д. радіофіз. ін-ту (Горький); за сумісн. від 1963 – проф. каф. фізики Горьков. ун-ту. Вперше розглянув рівновагу повністю виродженої зірки з урахуванням ефектів заг. теорії відносності й визначив граничні масу, радіус, густину в центрі білого карлика, уникнувши сингулярності в теорії Чандрасекара. Важливі результати отримав у теорії остигання білих карликів, позбавлених внутр. джерела енергії (теорія К.–Местела). 1949 поставив і розв’язав задачу про стійкість колових орбіт у гравітац. полі чорної діри – в полі Шварцшільда. Спільно з Н. Цитовичем отримав низку фундам. результатів у галузі плазм. астрофізики, зокрема розвинув теорію турбуленції плазми. Активно підтримував програму пошуків штуч. сигналів з Космосу та контактів з позазем. цивілізаціями програми «SETI», редагував вид. із цієї тематики. Після запуску першого штуч. супутника Землі (1957) К. розгорнув широку наук.-метод. діяльність з орг-ції спостережень за ними, разом з І. Астаповичем керував курсом з підготовки спостерігачів, організував станцію візуал. спостережень при Львів. ун-ті. Автор наук.-популяр. кн. «Физика звезд» (1961; 3-є вид. – 1977) і «Элементарная радиоастрономия» (1966; усі – Москва). Іменем К. названо малу планету № 1987.

Пр.: Межзвездная газодинамика. 1958; Введение в космическую газодинамику. 1958 (співавт.); Межзвездная среда. 1963 (співавт.); Плазменная астрофизика. 1972 (співавт.); Размерности и подобие астрофизических величин. 1976 (співавт.); Физика плазмы солнечной атмосферы. 1977 (співавт.); Физика межзвездной среды. 1979 (співавт.; усі – Москва).

Літ.: Астрономы.

О. О. Логвиненко, В. І. Пронік

Стаття оновлена: 2012