Каплан Фанні Юхимівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каплан Фанні Юхимівна

КАПЛА́Н Фанні Юхимівна (справж. – Ройтблат Фейга Хаїмівна; 1888, Вілен. губ., за ін. даними – 10. 02. 1890, Волин. губ. – 03. 09. 1918, Москва) – революційна діячка. Отримала домашню освіту. Разом із родиною мешкала в Одесі. Належала до терорист. групи анархістів-комуністів. У грудні 1906 в Києві у ході підготовки замаху на генерал-губернатора В. Сухомлинова через вибух бомби внаслідок необереж. поводження з нею важко поранена (майже повністю втратила зір). Заарешт. і засудж. до смерт. кари, яку, враховуючи неповноліття К., замінено на пожиттєву каторгу. В ув’язненні познайомилася з М. Спиридоновою та ін. революціонерами, під їхнім впливом змінила погляди на есерівські. Після Лютн. революції 1917 звільнена, лікувалася у Будинку каторжанина у м. Євпаторія (нині АР Крим). Завдяки вдалій операції, зробленій у Харкові, частково відновила зір, працювала на курсах із підготовки співроб. волосних земств у Сімферополі. Негативно сприйняла більшов. переворот 1917. Переїхала до Москви, підтримувала зв’язки з есерів. орг-ціями. За офіц. повідомленням, 30 серпня 1918 здійснила замах на В. Леніна, поранивши його декількома кулями. Однак деякі дослідники вважають, що через поганий зір К. не могла стріляти і лише виконувала функції зв’язкової, а після арешту взяла провину на себе. Після кількох допитів без суду розстріляна комендантом Кремля П. Мальковим у присутності поета Дем’яна Бєдного (цю подію обоє зафіксували у своїх спогадах), хоча існують версії про ув’язнення К. у таборах і її загибель там у 2-й пол. 1930-х рр. Замах на В. Леніна і вбивство М. Урицького стали приводом для розгортання червоного терору.

Літ.: Мальков П. Д. Записки коменданта московского Кремля. Москва, 1962; Орлов Б. Миф о Фанни Каплан // Источник. 1993. № 2.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2012