Каплан Хацкель Файвишович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каплан Хацкель Файвишович

КАПЛА́Н Хацкель Файвишович (14(26). 02. 1896, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 1978, Запоріжжя) – лікар-хірург. Д-р мед. н. (1940), проф. (1940). Закін. 1-й Моск. ун-т (1924). Працював лікарем. Доц. хірург. клініки 3-го Моск. мед. ін-ту (1936–40); зав. каф. заг. хірургії Ставроп. (1940–42), зав. каф. хірургії Астрахан. (1943–55; обидва – РФ) мед. ін-тів; зав. каф. хірургії Запоріз. ін-ту удосконалення лікарів (1955–71). Наук. дослідж. з проблем невідклад. хірургії та хірургії жовч. шляхів і шлунка.

Пр.: К вопросу о брюшностеночно-маточных свищах // ВД. 1930. № 12–13; Всасывание воспаленной брюшины // МедЖ. 1936. Т. 6, вип. 2; К вопросу о функциональных результатах лечения огнестрельных переломов бедра // Сб. науч. работ эвакогоспиталей. Астрахань, 1946; К вопросу об острых заболеваниях органов брюшной полости // Вопр. теор. и клин. медицины. З., 1956; Острый разлитой перитонит. Москва, 1961.

Т. М. Терещенко

Стаття оновлена: 2012