Каплан Юрій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каплан Юрій Григорович

КАПЛА́Н Юрій Григорович (28. 05. 1937, м. Коростень Житомир. обл. – 12. 07. 2009, Київ) – поет, публіцист, громадський діяч, редактор і видавець. Чл. НСПУ (1993–2003), Укр. ПЕН-клубу (1996). Літ. премія ім. В. Винниченка (1997). Закін. електротех. ф-т Київ. політех. ін-ту (1959, був учасником літ. студії при ньому, кер. А. Ривлін). Працював нач. високовольт. лаб. Старобешів. ДРЕС (Сталін., нині Донец. обл., 1960-і рр.). Учасник літ. студії при г. «Комсомолец Донбасса» (м. Сталіно), кер. якої був Є. Лентюк. Після повернення до Києва відвідував студію «Молодь», якою керував Д. Білоус; колегами К. були М. Вінграновський, Б. Мозолевський, В. Забаштанський; 1964 приєднався В. Стус, із яким К. познайомився 1961, і давнє знайомство переросло у дружбу. Писав рос. мовою. Після написання поеми «Бабий Яр» у К. почалися конфлікти з владою. Потрапив під нагляд КДБ після виходу першої зб. «Обжигающий ветер» (К., 1969), тривалий час його твори не друкували. На поч. 1990-х рр. був одним з ініціаторів створення євр. громади Києва, відродження культур. традицій євр. народу. Засн. літ. премії «Треті ворота», засн. і ред. щоріч. альманаху поезії «Юрьев День». 2003 виключ. зі складу НСПУ за критику кер-ва. 2005 з однодумцями створив, 2007–09 очолював Всеукр. творчу спілку «Конгрес літераторів України» та був шеф-ред. її г. «Література та життя» – «Литература и жизнь». На честь дружини 2007 заснував літ. Мялков. премію за кращу добірку лірич. поезій. Співзасн. щоріч. Міжнар. фестивалю літ-ри та культури «Слов’ян. традиції» (2009, м. Щолкіне АР Крим). У творчості поета переважає філос. та інтимна лірика. Автор поет. зб. «Общая тетрадь» (1990), «Беглый звук» (1992), «Неровный стык тысячелетий» (1996; усі – Київ), «Апрельский снегопад» (К.; Реґенсбурґ, 1997), «Поля тяготения» (1998), «Вирус любви» (2001), «Ночной сторож», «Времени рваный ритм» (усі – Київ), «Створки моллюска» (Ґельзенкірхен; усі – 2002), «Петитом птиц» (2004), «Юрковиця», «Время приревновав» (обидві – 2010); а також творів для дітей – «Анкины игрушки», «Котенок Шульц» (обидва – 1995), «Как Анка в детский сад ходила», «Тельняшечка» (обидва – 1996; усі – Київ). Подорожував і виступав у США, Німеччині, Ізраїлі, РФ, Чехії. Друкував спогади про сучасників, вів цикл програм на укр. радіо. Трагічно загинув.

Л. В. Череватенко

Стаття оновлена: 2012