Капніст Марія Ростиславівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Капніст Марія Ростиславівна

КАПНІ́СТ Марія Ростиславівна (справж. – Марієтта; 22. 03(04. 04). 1914, Петроград, нині С.-Петербург – 25. 10. 1993, Київ, похов. у с. Велика Обухівка Миргород. р-ну Полтав. обл.) – актриса. Дочка Р. Капніста. Засл. арт. УРСР (1988). Чл. СКінУ (1980). Закін. 1934 Театр. студію Ю. Юр’єва при Ленінгр. драм. театрі ім. О. Пушкіна (нині С.-Петербург), навч. у Ленінгр. театр. ін-ті. 1934 через переслідування рад. влади за дворян. походження була виключена з ін-ту із забороною мешкати у місті. Працювала бухгалтером у Києві, пізніше у м. Батумі (Грузія). 1941 заарешт. за «антирад. пропаганду», 1942 засудж. до 8-ми, 1952 – до 10-ти р. таборів. Реабіліт. 1958. Грала у театрах. 1960–93 – актриса Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. К. – гострохарактерна, різнопланова актриса, їй були притаманні надзвичайна майстерність, правдивість і глибока психологічність у втіленні образів. Наділяла своїх героїнь багатим внутр. світом, життєвою мудрістю, таємничістю. Про К. знято стрічку «Марія Капніст. Три світи» (1989, реж. В. Василенко).

Ролі: Мати («Таврія», реж. Ю. Лисенко), Черниця («Іванна», реж. В. Івченко; обидва – 1959), Мадам Дюваль («Далеко від Батьківщини», 1960, реж. О. Швачко), Теща («Рибки захотілося», 1963, реж. М. Шейко), Кравчиха («Лушка», реж. Л. Безкодарний, І. Самборський), Лаборантка («Ключі від неба», реж. В. Іванов; обидва – 1964), Сусідка («Хочу вірити», 1965, реж. М. Мащенко), Бетті («Помилка Оноре де Бальзака», 1968, реж. Т. Левчук), Мануйлиха («Олеся», 1970), Відьма («Пропала грамота», 1972; обидва – реж. Б. Івченко), Наїна («Руслан і Людмила», 1972, реж. О. Птушко), Графиня («Бронзовий птах», 1974, реж. М. Калінін), Ізергіль («Табір іде в небо», 1975, реж. Е. Лотяну), Баба Орися («Пам’ять землі», 1976, реж. Б. Савченко), Економка («Дике полювання короля Стаха», 1979, реж. В. Рубінчик), Міліца Федорівна («Шанс», 1984, реж. О. Майоров), Баба Роза («Прощавай, шпано замоскворецька», 1987, реж. О. Панкратов), Фатум, Лицар, Ігуменя («Нові пригоди Янкі при дворі короля Артура», 1988, реж. В. Гресь), Маня («Мистецтво жити в Одесі», 1989, реж. Г. Юнгвальд-Хількевич), Відьма (однойм. фільм, 1990, реж. Г. Шигаєва), Покоївка («Білі одежі», 1992, реж. Л. Бєлозорович).

Літ.: Яремчук А. Марія з роду Капністів // Новини кіноекрана. 1988. № 8; Кочевська Л. Марія Капніст. К., 1994.

Р. О. Капніст, О. О. Іваницький

Стаття оновлена: 2012