Крижевський Григорій Зиновійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крижевський Григорій Зиновійович

КРИЖЕ́ВСЬКИЙ Григорій Зиновійович (15. 12. 1918, Харків – 09. 09. 1992, Оде­са) – живописець. Батько С. Кри­жевської, дід Н. Гармидер. Засл. художник України (1974). Чл. СХУ (1954). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. худож. ін-т (1951; викл. С. Бесє­дін, Г. Бондаренко, М. Дерегус). Відтоді брав участь у респ., все­союз. та міжнар. мист. виставках. Персон. – в Одесі (1962, 1978), Ки­шиневі (1963), Каховці (Херсон. обл., 1977), Києві (1987, 2000 – посмертна), Херсоні (1989). Працював викл. та дир. Одес. худож. уч-ща (1951–58). Автор темат. картин, портретів, пейзажів, натюрмортів. Полотна К. привертають увагу високою профес. культурою, тонким відчуттям кольору. На честь К. в Одесі та Харкові встановлено ме­мор. дошки.

Тв.: «Товариш» (1959), «Яхти на березі», «Хмари на Київщині» (обидва – 1962), «Ярмарок у Косові» (1963), «Мед­санбат» (1967), «Голова» (1969), «Варварівка» (1971), «Докери Іллічівська» (1972), «Деснянські дівчата» (1974), «На судноремонтному» (1975), «Прапорщики» (1977), «Крим. Молоді виноградники» (1978), «Пізня осінь» (1980), «Соняхи та горобина», «Екіпаж» (обидва – 1985), «Одеські лимани» (1986), «Ранок. Схід сонця» (1991), «Останній натюрморт» (1992).

Літ.: Крижевський Григорій: Каталог виставки творів. О., 2008; Крижевська С. Григорій Крижевський // ОМ. 2009. № 1.

В. Т. Орлов, О. В. Загаєцька

Статтю оновлено: 2014