Карабіневич Панас Сильвестрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карабіневич Панас Сильвестрович

КАРАБІНЕ́ВИЧ Панас Сильвестрович (18(30). 01. 1897, с. Серебринці, нині Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл. – 15. 05. 1964, м. Чортків Терноп. обл.) – антрепренер, актор, режисер. Брат єпископа Миколи (Карабіневича), чоловік А. Карабіневич. Учасник 1-ї світ. війни. Навч. у духов. семінарії у Кам’янці-Подільську (нині Кам’янець-Подільський Хмельн. обл., 1913–15). Від 1919 на адм. посаді у Держ. театрі УНР під кер-вом М. Садовського у Кам’янці-Подільську. 1920 емігрував до Галичини. Перебував у таборі переміщ. цивіл. осіб «Страдом» біля м. Ченстохова (Польща). Працював в укр. мандрів. театрах І. Когутяка, О. Міткевич, М. Айдарова та ін. 1924–39 володів власною концесією (дозволом на орг-цію театру), керував мандрів. театрами, з якими виступав на Волині, Поліссі, Лемківщині, Закарпатті, у Галичині, а також Польщі. 1927 очолив Новий укр. театр, який намагався зробити стаціонар. у Луцьку. 1929–32, 1937 керував Укр. театром П. Карабіневича, 1932–36 – Наддніпрян. театром П. Карабіневича, 1938–39 – Укр. нар. театром ім. М. Садовського. Поступово репертуар змінювався від розважал. (побут.-оперетк.) до нац.-вихов. (істор.-побут.) тематики. Від 1939 – адм. дир. Терноп. укр. драм. театру ім. І. Франка, згодом – колгосп. театру у Бережанах (нині Терноп. обл.). 1941 заарешт. і висланий на Урал. Від 1944 – методист Терноп. Будинку нар. творчості; кер. Заліщиц., 1951–61 – Чортків. Будинків культури, де був реж. нар. самодіял. театрів. Реабіліт. 1989. Його ім’ям названо одну з вулиць та самодіял. театр у Чорткові.

Ролі: Гетьман Полуботок (однойм. вистава за О. Барвінським).

Вистави: «Наталка Полтавка» І. Котляревського (також роль Виборного), «Оборона Буші» М. Старицького, «Сто тисяч» і «Хазяїн» І. Карпенка-Карого.

Літ.: Лаврентій Р. Українські театри Панаса Карабіневича (20–30-і роки ХХ століття) // Вісн. НТШ. 2011. № 45.

Р. Я. Лаврентій

Стаття оновлена: 2012