Карабі-Яйла

КАРАБІ́-ЯЙЛА́ — 1) гірський масив у східній частині Головного пасма Кримських гір, на пів­нічному сході від Довгоруківської яйли. Площа 113 км². Виділяють нижній (хвилясте плато вис. 800–1100 м) і верх. (плескатий гір. масив Каратау з найвищою точкою яйли — г. Тайкоба, 1258 м) ступені поверх­ні. Пд. схил К.-я. крутий, подекуди прямовисний, пн. — від­носно пологий. Складається з вапняків. Характерні карст. форми рельєфу — карри, карст. лійки, улоговини. Багато печер і шахт (зокрема Солдатська, Молодіжна, Гвоздецького). Числен­ні джерела. На К.-я. бере початок р. Біюк-Карасу. Рослин­ність лучна. Лісів майже не залишилося, лише на пн. схилі Каратау — значний масив букового лісу. Частина К.-я. входить до складу ботан. заказника заг.-держ. значе­н­ня з однойм. на­звою; 2) ботанічний заказник загальнодержавного значе­н­ня (від 1978). Знаходиться у Білогір. р-ні АР Крим, на тер. Новокленів. лісництва. Пере­буває у ві­дан­ні Білогір. ліс. господарства. Площа 491 га. Охороняється унікал. ур­очище на нижньому плато однойм. гір. масиву Гол. пасма Крим. гір зі значною кількістю карст. лійок та улоговин. Пере­важають ксерофітні гір. лучно-степ. угрупова­н­ня із залишками букових лісів, штуч. насадже­н­нями сосни кримської. Флора налічує понад 500 видів, з яких бл. 30 крим. ендеміків, 50 лікар. рослин. До Червоної книги України занес. 18 видів рослин, зокрема тис ягідний, ковила Лес­сінґа, пі­вонія вузьколиста, асфоделіна жовта, еремур і сон кримські, роговик Біберштейна (т. зв. кримський едельвейс).

Літ.: Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Краткий гео­графический словарь Крыма. Сф., 2011.

О. В. Єна, А. В. Єна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю