Карабулін Борис Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карабулін Борис Миколайович

КАРАБУ́ЛІН Борис Миколайович (13. 07. 1926, м. Вологда, РФ – 14. 01. 2012, Луцьк, похов. у с. Гаразджа Луцького р-ну Волин. обл.) – живописець. Обл. премія ім. Й. Кондзелевича (2007). Вільний слухач Алма-Атин. худож. уч-ща (нині Алмати, Казахстан, 1950–52). Відтоді – у Луцьку: оформлювач майстерень Т-ва волин. художників; від 1962 – оформлювач Волин. худож.-вироб. майстерень. Учасник міських, обл. мист. виставок від 1952. Персон. – у Луцьку (2005, 2009). Створював пейзажі, натюрморти, портрети, жанр. картини. У творчості дотримувався традицій реаліст. мист-ва. Для більшості його картин притаманні правдивість фіксації людей та предметів, витончена колорист. гама, майстерність передачі стану природи, різноманіття нюансів багатошарового малярства, життєстверджуючий характер. Окремі полотна зберігаються у Волин. краєзнав. музеї.

Тв.: цикли – «Поезія Волинської землі» (1960-і рр.), «Кримські мелодії» (1960–70-і рр.); «Наливайко біля Луцького замку», «Зимовий етюд» (обидва – 1960-і рр.), «Поліські берези» (1967), «Поліська весна» (1968), «Сосни, осяяні сонцем», «Озеро Пісочне» (обидва – 2007).

Літ.: Бойко І. В його картинах домінує синій колір надії // Луцький замок. 2005, 8 верес.; Виставка пейзажного малярства Бориса Карабуліна: Каталог. Лц., 2009.

З. М. Навроцька

Стаття оновлена: 2012