Караванов Аркадій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Караванов Аркадій Григорович

КАРАВА́НОВ Аркадій Григорович (18. 08. 1907, Харків – 15. 03. 1991, Москва) – лікар-хірург. Брат Г. Караванова. Д-р мед. н. (1949), проф. (1950). Засл. діяч н. УРСР (1967). Закін. Харків. мед. ін-т (1931). Працював лікарем. Від 1938 – у Харків. мед. ін-ті: 1946–47 – доц. каф. шпитал. хірургії; під час 2-ї світ. війни – військ. лікар; 1947–48 – заст. дир. з наук. роботи Ін-ту переливання крові та невідклад. допомоги (нині Ін-т патології крові та трансфуз. медицини НАМНУ, Львів); 1948–51 – зав. каф. факультет. хірургії Ужгород. ун-ту, 1951–54 – Вінн. мед. ін-ту; 1954–61 – зав. каф. хірургії Калінін. мед. ін-ту (нині м. Твер, РФ); 1961–73 – заст. дир. з наук. роботи, 1973–75 – в. о. дир. Київ. НДІ гематології та переливання крові (нині Ін-т гематології та трансфузіології НАМНУ). У 1980-х рр. переїхав до Москви, працював консультантом Ін-ту гематології і переливання крові. Вивчав проблеми випробування ефективності трансфуз. препаратів і компонентів донор. крові, клін. трансфузіології, хірург. лікування захворювань системи крові, механізм зсідання крові, а також питання військ.-польової хірургії.

Пр.: Повышенная кровоточивость в хирургии и борьба с ней. 1966 (співавт.); Ошибки в диагностике и лечении травм живота. 1967 (співавт.); Приобретенные и врожденные геморрагические диатезы в хирургии. 1968; Ошибки в диагностике и лечении острых заболеваний и травм живота. 1975 (усі – Київ).

Літ.: Перехрестенко П. М., Исакова Л. М., Демидюк П. Ф. Страницы жизни ученого, хирурга, профессора А. Г. Караванова (100 лет со дня рожд.) // КХ. 2007. № 8.

Л. М. Назарчук, Г. М. Глухенька

Стаття оновлена: 2012