Караванов Георгій Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Караванов Георгій Григорович

КАРАВА́НОВ Георгій Григорович (21. 10(02. 11). 1899, Харків – 04. 01. 1982, Львів) – лікар-хірург. Брат А. Караванова. Д-р мед. н. (1939), проф. (1946). Засл. діяч н. УРСР (1946). Закін. Харків. мед. ін-т (1925). Працював лікарем. 1930–41 – у 1-му Харків. мед. ін-ті: від 1936 – доц. каф. факультет. хірургії; під час 2-ї світ. війни – військ. лікар; 1944–73 – зав., 1973–82 – проф. каф. факультет. хірургії, водночас 1944–45 – зав. каф. шпитал. хірургії, 1955–60 – декан ф-ту удосконалення лікарів Львів. мед. ін-ту. Наук. дослідж.: хірург. лікування ендеміч. зобу, прищитоподіб. залоз і наднирників, перикардитів різної етіології, атеросклеротич. уражень судин, лімфостазу нижніх кінцівок, рубцевих звужень стравоходу, вроджених кардіо- та пілоростенозів у дітей.

Пр.: Материалы к свободной пересадке костного мозга. Москва, 1940; Диагностика и хирургическое лечение посттромбофлебитического синдрома. Л., 1965; Циррозы печени и их хирургическое лечение. К., 1966 (співавт.); Хирургия желчного пузыря и желчевыводных путей. К., 1966; Слоновость конечностей. К., 1967 (співавт.); Слоновость. Москва, 1972 (співавт.); Деонтологія в хірургії. К., 1974.

Літ.: Шапиро И. Я. Очерки по истории Львовского медицинского института. Л., 1959; Павловський М. П. Слово про вчителя (До 105-річчя від дня народж. проф. Г. Г. Караванова // Acta Medica Leopoliensia. 2005. № 2; Професори ЛНМУ.

М. П. Павловський, Ю. Г. Орел

Стаття оновлена: 2012