КАРАВА́НСЬКИЙ Святослав Йосипович (24. 12. 1920, Одеса - 17. 12. 2016, Балтимор, США) — громадсько-політичний діяч, мово­знавець, поет. Чоловік Н. Строкатої-Караванської. Учасник 2-ї світової війни. Навч. в Одес. індустр. ін­ституті (1938–40), Моск. заоч. ін­ституті іноз. мов (1939), Одес. університеті (1962). Спів­працював з ОУН. Організував книгарню укр. літ-ри «Основа». 1944 ви­їздив у Румунію, однак не­вдовзі повернувся до Одеси. Того ж року заарешт., 7 травня 1945 засудж. до 25-ти р. по­збавле­н­ня волі. Покара­н­ня від­бував на р. Печора, у Мага­дані, на Колимі, у Мордовії (усі — РФ). У грудні 1960 звільнений за амністією. Повернувся до Одеси. Працював пере­кладачем у г. «Чорноморська комуна», позаштат. кор. ж. «Україна». Був по­стій. автором самвидаву, ви­ступав проти русифікації навч. закладів. 13 листопада 1965 заарешт. удруге, від­правлений від­бувати поперед. термін (8 р. і 7 місяців). 1967 за поруше­н­ня режиму пере­ведений до Владимир. тюрми (РФ). 23 квітня 1970 на закритому судовому засі­дан­ні засудж. ще до 3-х р. тюрми і 7-ми р. таборів особл. режиму. Під час увʼязне­н­ня став чл. Канад. ПЕН-клубу. 13 вересня 1979 звільнений, 30 листопада висланий з СРСР із дружиною. Від грудня 1979 — у США. Член Табір. Укр. Гельсин. групи (1977), разом із якою 1979 кооптований до Укр. Гельсин. групи. Мово­знав. дослідж. присвяч. про­блемам лексико­графії, правопису та культури української мови. Уклав «Практичний словник синонімів української мови» (К., 1993; 2000; Л., 2008; 2012), «Російсько-український словник складної лексики» (К., 1998; Л., 2006), «Словник рим української мови» (Л., 2004). Автор праць «Секрети української мови» (К., 1994; Л., 2009), «Пошук українського слова, або боротьба за національне “я”» (К., 2001), «До зір крізь терня, або хочу бути редактором» (Л., 2008), «Книга-журнал одного автора» (Л., 2010), «Звідки пішла єсть Московська мова, або шила в мішку не сховаєш» (Л., 2012). Як поет дебютував у шкіл. роки. Автор поет. зб. «Сутичка з тайфуном» (Нью-Йорк; Балтимор; Торонто, 1980), «Моє ремесло» (Лондон, 1981), «Ярина з городу Хоми Черешні» (Торонто, 1981), «Гумористичний самвидав» (Філадельфія, 1982).