Караванський Святослав Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Караванський Святослав Йосипович

КАРАВА́НСЬКИЙ Святослав Йосипович (24. 12. 1920, Одеса) – громадсько-політичний діяч, мовознавець, поет. Чоловік Н. Строкатої-Караванської. Учасник 2-ї світ. війни. Навч. в Одес. індустр. ін-ті (1938–40), Моск. заоч. ін-ті іноз. мов (1939), Одес. ун-ті (1962). Співпрацював з ОУН. Організував книгарню укр. літ-ри «Основа». 1944 виїздив у Румунію, однак невдовзі повернувся до Одеси. Того ж року заарешт., 7 травня 1945 засудж. до 25-ти р. позбавлення волі. Покарання відбував на р. Печора, у Магадані, на Колимі, у Мордовії (усі – РФ). У грудні 1960 звільнений за амністією. Повернувся до Одеси. Працював перекладачем у г. «Чорноморська комуна», позаштат. кор. ж. «Україна». Був постій. автором самвидаву, виступав проти русифікації навч. закладів. 13 листопада 1965 заарешт. удруге, відправлений відбувати поперед. термін (8 р. і 7 місяців). 1967 за порушення режиму переведений до Владимир. тюрми (РФ). 23 квітня 1970 на закритому судовому засіданні засудж. ще до 3-х р. тюрми і 7-ми р. таборів особл. режиму. Під час ув’язнення став чл. Канад. ПЕН-клубу. 13 вересня 1979 звільнений, 30 листопада висланий з СРСР із дружиною. Від грудня 1979 – у США. Чл. Табір. Укр. Гельсин. групи (1977), разом із якою 1979 кооптований до Укр. Гельсин. групи. Мовознав. дослідж. присвяч. проблемам лексикографії, правопису та культури укр. мови. Уклав «Практичний словник синонімів української мови» (К., 1993; 2000; Л., 2008; 2012), «Російсько-український словник складної лексики» (К., 1998; Л., 2006), «Словник рим української мови» (Л., 2004). Автор праць «Секрети української мови» (К., 1994; Л., 2009), «Пошук українського слова, або боротьба за національне “я”» (К., 2001), «До зір крізь терня, або хочу бути редактором» (Л., 2008), «Книга-журнал одного автора» (Л., 2010), «Звідки пішла єсть Московська мова, або шила в мішку не сховаєш» (Л., 2012). Як поет дебютував у шкіл. роки. Автор поет. зб. «Сутичка з тайфуном» (Нью-Йорк; Балтимор; Торонто, 1980), «Моє ремесло» (Лондон, 1981), «Ярина з городу Хоми Черешні» (Торонто, 1981), «Гумористичний самвидав» (Філадельфія, 1982).

Літ.: Чорновіл В. Лихо з розуму: Портрети двадцяти «злочинців». Париж, 1967; Л., 1991; До справи С. Караванського // Укр. інтелігенція під судом КҐБ: Мат. з процесів В. Чорновола, М. Масютка, М. Озерного та ін. Мюнхен, 1970; Масенко Л. Т. У пошуках слова (До 80-річчя Святослава Караванського) // УК. 2001. № 3; Караванський Святослав Йосипович // Рух опору в Україні: 1960–1990. К., 2010.

Л. Т. Масенко

Стаття оновлена: 2012