Карагезян Раїса Альбертівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карагезян Раїса Альбертівна

КАРАГЕЗЯ́Н Раїса Альбертівна (27. 10. 1948, м. Горіс, Вірменія) – перекладачка. Дружина О. Божка. Чл. НСПУ (1988). Закін. геол. ф-т Єреван. ун-ту (1973), навч. у Єреван. консерваторії (1973–74). Працювала арт. хору Єреван. театру опери та балету ім. О. Спендіаряна (1971–73); інж. експедиції геол.-екон. дослідж. Мін-ва геології УРСР (1976–78); у Київ. ком-ті драматургів (1978–88); Ком-ті у справах національностей України (1992). У перекл. К. вірм. мовою вийшли антологія сучас. укр. оповідання «Древо життя» (1981), зб. укр. дит. примовок «Квітучий сад» (співавт.), романи «Лебедина зграя» В. Земляка (обидва – 1982), «Євпраксія» П. Загребельного (1984), повісті й оповідання «Смерть кавалера» Григора Тютюнника (1989), зб. «Українські народні казки» (1988; 2010), «Польські народні казки» (2006), повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, есе «Вічний рух» С. Параджанова (обидва – 2011; усі – Єреван). Переклала також окремі твори Ю. Яновського, О. Гончара, М. Стельмаха, Ю. Мушкетика, Б. Харчука, І. Чендея, В. Близнеця, Є. Гуцала, В. Дрозда, В. Шевчука, В. Яворівського, В. Шкляра, Є. Пашковського, О. Ульяненка та ін.

Літ.: Мірошниченко М. Дерево з саду дружби // ЛУ. 1981, 10 лип.; Кочевський В. Раїсі Карагезян – 50 // Там само. 1998, 12 жовт.

Л. В. Андрієнко

Стаття оновлена: 2012