Крижопільський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Крижопільський район

КРИЖО́ПІЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Вінницької області. Межує з Томашпіл., Тульчин., Тростянец., Піщан. і Ямпіл. р-на­ми Вінн. обл. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією.

Пл. 884 км2. Насел. 40 907 осіб (2001, складає 87,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – смт Крижопіль та 44 сільс. насел. пункти. Лежить у межах сх. частини Подільської височини. Поверхня – хвиляста рівнина, розчленована ярами та балками. Корисні копалини: вап­няки, піски, глини. Протікають річки Марківка, Кам’янка (притоки Дністра), Дохна (притока Південного Бугу). Землі водного фонду складають 0,8 тис. га. Ґрунти переважно опідзолені темно-сірі та чорноземні, на решті тер. – лісові ясно-сірі та сірі. Лісів та ін. лісовкритих площ 12,6 тис. га. Ростуть дуб, граб, липа, вільха, клен, ясен, береза. Протяжність автошляхів заг. користування 607 км, з них із твердим покриттям – 430,5 км. Тер. р-ну перетинає залізниця Жмеринка–Одеса (19 км) з про­між. ст. Крижопіль.

Проходить магістрал. нафтопровід Одеса–Броди. Гол. підпр-ва розташ. у райцентрі та с. Соколівка («Соколів. цукор»). Пл. с.-г. угідь 69,2 тис. га, з них орних земель – 61,8 тис. га. Галузі с. госп-ва: рослинництво зерн.-буряківн. і тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Осн. культури: озима пшениця, ячмінь, цукр. буряки, соняшник, горох, кукурудза, картопля. Сільгоспформування р-ну: 7 філій АТ «Продовольча компанія “Поділля”», 3 ТОВи, 97 фермер. госп-в. У К. р. – 27 заг.-осв. шкіл, 23 дошкіл. заклади, профес. буд. ліцей (Крижопіль), ПТУ-24 (с. Городківка), ВПУ-31 (с. Заболотне), допоміжна школа-інтернат (с. Соколівка); 20 Будинків куль­тури, 8 клубів, 27 б-к, Заболотного Д. К. академіка Меморіальний музей, 3 громад. музеї, 2 школи естет. виховання; центр. рай. лікарня, Городків. дільнична лікарня, 7 амбулаторій, 22 фельд­шер.-акушер. пункти. Виходить г. «Сільські новини». Дев’ятьом колективам присвоєно звання «народний» і «зразковий». Діють 23 реліг. громади УПЦ МП, 4 – РКЦ, 9 – протестантських (адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, свідків Єго­ви).

Для занять фіз. культурою і спортом у р-ні функціонують ста­діон (Крижопіль), 22 спорт. зали, 14 стрілец. тирів, 14 футбол. по­лів, 37 волейбол. майданчиків, 16 майданчиків заг. фіз. підготовки, 3 тренажер. зали. Охоро­няються 21 пам’ятка археології, 41 – історії, 12 – монум. мист-ва. Архіт. пам’ятки: Казан. церква (1619), костел Пресвятої Діви Марії у с. Городківка, церква Іоан­на Богослова у с. Радянське (обидві – 1747), садиба Бжозов­ських у с. Соколівка (поч. 19 ст.). Серед видат. уродженців – мікробіолог, епідеміолог, акад. АН СРСР і ВУАН Д. Заболотний (с. Чоботарка, нині Заболотне), історики К. Широцький (с. Вільшанка) та М. Яворовський (с. Го­лубече), письменник, літературознавець, чл.-кор. АПН СРСР О. Мазуркевич (с. Жабокрич), фахівець у галузі воєн. науки В. Телелим (с. Зеленянка); пись­менники М. Трублаїні (с. Вільшанка), А. М’ястківський (с. Со­колівка), М. Рябий (с. Заболотне); важкоатлет, журналіст І. Ло­зовський (с. Красносілка); учас­ник нац.-визв. руху О. Зеленюк (с. Жабокрич); Герой Рад. Союзу Р. Сміщук (с. Крикливець).

Г. М. Тарабанчук

Стаття оновлена: 2014