Кара-Гяур Євген Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кара-Гяур Євген Миколайович

КАРА́-ГЯУ́Р Євген Миколайович (25. 12. 1932, Одеса – 10. 02. 2009, Севастополь) – актор, режисер. Чоловік Л. Кара-Гяур. Засл. арт. Татар. АРСР (1983). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1956). Відтоді – реж. Одес. укр. муз.-драм. театру ім. Жовтн. Революції; 1961–72, від 1987 – актор, реж. Севастоп. рос. драм. театру ім. А. Луначарського; 1972–87 – актор Казан. Великого драм. театру ім. В. Качалова (РФ).

Ролі: Крістіан де Невільєт («Сірано де Бержерак» Е. Ростана), Юлій Мачек («Під каштанами Праги» К. Симонова), П’ятьоркін («Васса Желєзнова» М. Горького), Кноріс («Загибель ескадри» О. Корнійчука), Раклі («Політ над гніздом зозулі» Д. Вассермана), Контрадмірал («Колчак» Ф. Фролової, М. Кондратенка), Родіон Миколайович («Курортний роман» О. Арбузова), Батько («Тиша» В. Дельмара).

Вистави: «Петрівка-38» Ю. Семенова (1964), «Пригоди Чанду» А. Іловайського (1970, роль Сатієндра), «Операція “Привіт”» В. Шавріна (1972, роль Башкатова).

Літ.: «Кого-то к небесам возносит сцена. Кого-то обрекает на позор» // Слава Севастополя. 2007, 25 дек.

Г. М. Пермінова

Стаття оновлена: 2012