Карадаг — Енциклопедія Сучасної України

Карадаг

КАРАДА́Г – гірський масив у східній частині Головного пасма Кримських гір. У перекл. з тюрк. означає «чорна гора». Знаходиться на узбережжі Чорного моря, до якого обривається крутим уступом. Вис. до 577 м (г. Свята). К. – згаслий вулкан юрського періоду; гір. група, до якої входять крутосхилі хребти (Карагач, Хоба-Тепе, Магнітний, Кок-Кая) та куполоподібні вершини. Складається з лав і туфів, трапляються лавові потоки, брекчії, дайки, мінерал. жили, вулкан. бомби. Поширені оригін. форми вивітрювання (башти, стовпи, піки). Багатий на виробне каміння. Для масиву характерна субсередземномор. рослинність, зокрема лісова (дуб пухнастий, граб східний, ялівець високий та ін.) і степова (справжні та петрофітні степи). Тер. К. входить до складу Карадазького природного заповідника.

Статтю оновлено: 2012
Цитувати статтю
О. В. Єна . Карадаг // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9593 (дата звернення: 01.03.2021).