Карадазький природний заповідник - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Карадазький природний заповідник

КАРАДА́ЗЬКИЙ ПРИРО́ДНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК Знаходиться у Феодос. міськраді АР Крим. Створ. 1979 як Карадаз. заповідник (від 1947 – пам’ятка природи місц., від 1963 – респ. значення), від 1997 – сучасна назва. Пл. 2874,2 га, зокрема 809,1 га – акваторія Чорного моря. Підпорядк. НАНУ. Наук. куратором є Ін-т біології пд. морів НАНУ. Розташ. у пд.-сх. частині Крим. п-ова, на гір. масиві Карадаг. За фіз.-геогр. районуванням тер. заповідника відноситься до Крим. гір.-лісового краю Крим. гір. ландшафт. країни, за геоботан. – до Гірськокрим. округу Гірськокрим. підпровінції Євксин. провінції Середземномор. лісової області. Охороняється єдиний у Європі гір. масив юрського періоду з типовими рисами вулкан. діяльності, який є своєрід. мінерал. природ. музеєм (тут виявлено понад 100 мінералів, зокрема виробне каміння: гір. кришталь, аметист, сердолік, агат, яшма, опал). Заповідник є заг. еталоном природ. комплексів, сформов. під впливом континент. і середземномор. клімату. Ценотична різноманітність за домінант. класифікацією представлена лісами, степами, томілярами. У рослин. покриві переважають пухнасто- та скельнодубові ліси, фісташкові, ялівц. рідколісся, різнотравно-ковилово-злакові степи. Водна рослинність мор. акваторії налічує 16 асоціацій водоростей-макрофітів. До Зеленої книги України занесені угруповання високоялівц. і туполистофісташк. рідколісь, формації асфоделіни кримської, ковили Браунера, поетичної (обидва занесено до Червоної книги України). У флорі К. п. з. 2978 видів, з них 1175 – судин. рослин (зокрема 55 ендеміків), 82 – мохоподібних, 889 – водоростей, 313 – лишайників, 519 – мікобіоти. Фауна представлена понад 5500 видами: 46 – ссавців, 236 – птахів, 8 – плазунів, 4 – земноводних, 114 – риб, 153 – молюсків, 3214 – комах, 623 – павукоподібних, 394 – ракоподібних, 102 – кільчастих червів, 41 – круглих червів, 17 – гідроїдних поліпів, 8 – губок, 3 – реброплавів, 63 – найпростіших. Водяться лисиця, свиня дика, козуля, куниця кам’яна, білка, заєць-русак, їжак, білозубка і нетопир малі, ящірки кримська, скельна. Серед птахів – дрімлюга, припутень, зяблик, синиця велика, шпак, дрізд чорний. Мор. біота заповідника репрезентована типовою чорномор. флорою (572 види) і фауною (1010 видів). Зарості червоних, зелених і бурих водоростей є нерестилищем для ставриди, барабулі чорноморських, карася, окуня морських та ін. В акваторії Чорного моря мешкає 500 видів бентос. тварин. До Червоної книги України занесено 128 видів рослин (з них 2 види мохоподібних, 23 – водоростей, 10 – лишайників, 4 – грибів), зокрема астрагал подібний, глід Пояркової, льон Палласів, шавлія скабіозолиста, ремнепелюстник козячий, та 210 – тварин: полоз леопардовий, емпуза смугаста, аскалаф строкатий, ембія реліктова, совка трейчке, сапсан, гриф чорний, баклан чубатий, нетопир середземноморський, 3 види дельфінів (афаліна, азовка, білобочка), лосось чорноморський та ін. До Європ. Червоного списку занесено 35 видів флори та 32 – фауни. Від 2001 рослинно-тварин. комплекс і фонд стародруків 17–19 ст. б-ки заповідника становлять нац. надбання України; від 2004 «Аквально-скельний комплекс Карадагу» занесено до Рамсар. переліку водно-болот. угідь міжнар. значення.

Літ.: Природа Карадага. К., 1989; Заповідники і національні природні парки України. К., 1999; Карадаг: Сб. науч. тр. Кн. 1–2. Сф., 2004; Костенко Н. С., Шатко В. Г., Бескаравайный М. М. и др. В царстве древнего вулкана. Карадаг: Фотоальбом. Сф., 2004–05; Заповедный Карадаг: Очерк-путеводитель. Сф., 2007; Карадаг-2009: Сб. науч. тр. Св., 2009.

Н. С. Костенко

Стаття оновлена: 2012