Карадоцький вік і ярус

КАРАДО́ЦЬКИЙ ВІК І Я́РУС (від імені короля силурів Карадока) — пʼятий вік ордовицького періоду та від­клади, що утворилися в той час. Карадоцент ярус (К. я., карадок) виділений 1839 англ. геологом Р.-І. Мурчісоном у Вельсі (Велика Британія), де пред­ставлений карбонатно-териген. породами — пісковиками, аргілітами, вапняками — з характер. комплексом викоп. фауни — граптолітами, трилобітами, брахіоподами та ін. Він містить 5 граптоліт. зон від Nemagraptus gracilis до Pleugraptus linearis, які входять у серед. і верх. від­діли ордовиц. системи. Карадоцент від­клади поширені на Сх.-Європ. платформі, у Казах­стані, Серед. Сибіру та на Пн. Сх. РФ, у країнах Зх. Європи, Мʼянмі, Китаї, Австралії, Пн. Африці та Америці. Найповніші роз­різи К. я. (вапняки, мергелі та доломіти з характер. фауною трилобітів Illaenus jevensis Holm, Lichas kuckersianus Schmidt, Chasmops wenjukowi Schmidt, Pterygometopus kegelensis Schmidt) у межах Сх.-Європ. платформи від­слонені в Прибалтиці (Естонія). В Україні від­клади К. я. виявлені на Волино-Поділ­лі. У межах Волині карадоку від­повід­ають від­клади піщаної світи. Вони роз­криті у свердловинах, пред­ставлені товщею плитчастих вапняків з проверстками мергелів (до 25 м) з фауною брахіопод, конодонтів, гастропод та ін. На Поділ­лі К. я. ототожнюється з від­кладами молодов. серії, яка про­стягається вздовж пд.-зх. схилу УЩ у ви­гляді ерозій. останців. Молодов. серія поділяється на біличів., гораїв. і субіц. світи. Біличів. світа роз­крита свердловинами в межах сх. борту Львів. палеозой. прогину, складена зернистими вапняками (до 7 м), за фауною конодонтів, моховаток та ін. від­повід­ає нижньому карадоку (аналоги горизонтів Кукрузе та Ідавере в Естонії). Гораїв. світа поширена в межах Поді­л­ля, від­слонена в бас. Дністра, від с. Гораївка до с. Китайгород (обидва — Камʼянець-Поділ. р-ну Хмельн. обл.), пред­ставлена вапнистими пісковиками (до 3,5 м), містить комплекс числен. залишків викоп. фауни, який характерний серед. карадоку (корелюється з горизонтами Оанду та Раквере в Естонії). Субіц. світа ви­окремлена в серед. Придністровʼї, від с. Гораївка до гирла р. Тернава та по долині р. Студениця, залягає транс­гресивно з роз­мивом на пісковиках гораїв. світи, складена вапняками (до 3,5 м). За викоп. фауною від­повід­ає верх. карадоку–нижньому Ашгілу (корелюється з горизонтом Набала-Піргу в Естонії). Карадоцент вік характеризується пошире­н­ням верх­ньоордовиц. транс­гресії у межах пд.-зх. окраїни Сх.-Європ. платформи. В умовах приекваторіал. мілковод. басейну з різноманіт. бентос. фауною та субтропіч. кліматом накопичувалися мулисті карбонатно-териген­ні осади. Див. також Ордовицький період і ордовицька система, Палеозойська ера і група.

Завантажити статтю