Каразіна Роза Габдульхаївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Каразіна Роза Габдульхаївна

КАРА́ЗІНА Роза Габдульхаївна (10. 09. 1940, с. Аллагуват, Башкортостан, РФ) – архітектор. Чл. СА УРСР (1981–88). Держ. премія УРСР у галузі арх-ри (1990). Закін. Київ. худож. ін-т (1966). Працювала 1966–70 та 1978–89 в ін-ті «Діпромісто»: 1979–89 – провід. архітектор; 1970–73 – у Зонал. НДІ експерим. проектування; 1975–76 – в ін-ті «УкрНДПІцивілсільбуд»; 1976–78 – в ін-ті «Діпрохіммаш»; 1990–92 – в ін-ті «Київархпроект»: гол. архітектор; 1993–94 – у проект. т-ві «Арка»; 1995 – на приват. підпр-ві «Проект» (усі – Київ). Серед реаліз. проектів (у складі автор. колективів) – Житомир. ім. І. Кочерги (1960-і рр.) і Хмельн. ім. М. Старицького (1968–82) обл. муз.-драм. театри, вироб. корпус Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки (нині Нац.) на вул. Пушкінська (1980), реконструкція Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка (1982–83, нині Нац. опера України) та створення побл. нього Театр. площі (1985–87), Житній критий ринок на Подолі (1974–80), житл. будинок на бульварі Дружби Народів, № 10а (1971), житл. будинок і готель на розі вул. Костянтинівська та Введенська, № 39/20 (1992) у Києві. Брала участь у проектуванні станцій метро «Мінська» (1982) і «Печерська» (кін. 1980-х рр. – 1997) у Києві. Розробила низку інтер’єрів на пром. підпр-вах.

А. Ю. Чорнодід

Стаття оновлена: 2012